Page 109 - 52

1. Параметричнi зондування на свердловинах.
У більшості випадків при спів падінні кількості
електричних горизонтів (або хоча б кількості низькоомних
товщ), що виділені за даними ЗСБ і каротажу, питання
прив’язки вирішується просто і одразу шляхом співставлення
кривих S , побудованих за польовими і каротажними даними
та літолого-стратиграфічною характеристикою останніх.
Контролем такої прив’язки може бути порівняння
співвідношень повздовжніх провідностей між окремими
горизонтами за даними каротажу та кривої S .
2. Співвідношення оціночних глибин до електричних
комплексів за даними ЗСБ і незалежних методів.
Для грубої оцінки глибини залягання електричних
горизонтів можна використовувати співвідношення
t  0 .75 S h , (6.14)
i i 1 i
де: S - повздовжня провідність всіх шарів, що
i 1
перекривають і-ий горизонт;
h - глибина залягання і-ого горизонту;
i
t - момент, з якого починається вплив і-ого
i
горизонту (початок і кінець площадки).
Із цього співвідношення випливає
t
h  10 6 i  (6.15)
i
S i 1
Приблизні глибини до окремих горизонтів можна
визначити за формулами
h   m ;
i
i
t (6.16)
m  h  i ,
i i 

S
i 
де: m i - проміжний параметр, який має розмірність
довжини і визначається при вирахуванні значень S і;
 - коефіцієнт, близький до одиниці, який визначається з
параметричних даних.