Page 123 - 5008

Умовою даної системи є t н >t c та q  q . Якщо
дн дс
проходило б тільки нагромадження, то:
Z c max  q дн  t  Q . (2.45)
пл
н
але, оскільки активне нагромадження відбувається
тільки в період t н-t c , то це означає, що:
Z c max  q дн  t  t с , (2.46)
н
Іншими словами, величина сезонного запасу у даному
випадку залежить від інтенсивності добового
нагромадження та чистого часу нагромадження.
У всіх трьох випадках завдання організації поставки
матеріальних ресурсів полягає, як уже вказувалось, у
визначенні інтенсивності добового нагромадження та
кількості тих транспортних засобів, що потрібні для
вирішення даного завдання.
Залежно від конкретних умов виробничо-
господарської діяльності підприємств та постачальницько-
збутових баз використовують різні системи контролю за
станом запасів та управління ними. Найбільш відомими та
широко розповсюдженими системами регулювання та
управління виробничими запасами є система з постійною
періодичністю замовлення та система з постійним розміром
замовлення.
1 Система з постійною періодичністю замовлення.
Дана система регулювання запасів відома в літературі і на
практиці як система з фіксованим інтервалом поставки або
система з фіксованим часом. Суть її полягає в тому, що
підприємство-замовник має право змінювати величину
разового замовлення, тобто величину партії поставки при
незмінному інтервалі поставки, його періодичності.
Причиною зміни величини замовлення (партії поставки)
можуть бути різні зміни умов виробництва, що проявляється
у зміні інтенсивності добового споживання. Керуючими
елементами даної системи є максимальний рівень запасу та
тривалість періоду замовлення. При цій системі всі
замовлення незалежно від їх розмірів повторюються через
рівні проміжки часу згідно з тривалістю заготовчого циклу,
що забезпечує постійний рівень запасу.
Розмір замовлення в цій системі дорівнює різниці між
максимальним рівнем, до якого проводиться поповнення
запасу – Z nmax, та фактичним його рівнем на момент поставки

123