Page 118 - 5
P. 118

Електропотенціальний  метод  базується  на  реєстрації  розподілу


                  електричного  потенціалу  вздовж  поверхні  ОК.  Розподіл  потенціалу
                  визначається  властивостями  ОК,  що  проводить  електричний  струм,  який


                  створюється зовнішнім джерелом. Метод використовується головним чином
                  для  дефектоскопії  струмопровідних  об'єктів,  зокрема  для  вимірювання


                  глибини тріщин.

                          На рис. 11.3 зображені картини електричного поля в електропровідній

                  пластині при відсутності і наявності в ній тріщини.












                                    Рисунок 11.3 – Графічна інтерпретація фізичних основ

                        електропотенціального методу контролю електропровідного ОК при

                                  відсутності (а) і наявності (б) поверхневої тріщини



                          За  допомогою  електродів  1,  2,  які  називаються  струмовими  і

                  розміщені  по  різні  боки  тріщини,  глибину  якої  необхідно  виміряти,  до

                  пластини  підводиться  електричний  струм.  Вектор  щільності  струму  у

                  пластині визначається вектором напруженості електричного поля і співпадає

                  з ним по напрямку.

                          На  рис.  11.3  вказані  лінії  однакових  значень  щільності  струму

                  (суцільні)  і  лінії  однакових  значень  електричного  потенціалу  (штрихові)  -

                  носять  назву  еквіпотенціальних  -  які  взаємно  ортогональні.  Із  зіставлення

                  картин поля цього рисунку випливає, що тріщина в суцільному провідному


                  середовищі,  яка  орієнтована  поперек  ізоліній  щільності  струму,  викликає
                  перекручування  ізоліній  щільності  струму  і  еквіпотенціалей.  Це  можна


                  виявити вимірюванням різниці потенціалів між двома точками на поверхні за
   113   114   115   116   117   118   119   120   121   122   123