Page 111 - 5

10.4 Магнітошумові стуктуроскопи

Використання методу магнітних шумів або ефекту Баркгаузена для
структуроскопії феромагнітних матеріалів на сучасному етапі знаходиться в
стані широкого промислового впровадження. Ефект стрибкоподібної зміни
намагніченості було відкрито у 1917 році німецьким вченим Г.Баркгаузеном і
він спостерігається при багаторазовому збільшенні масштабу кривої
намагнічування, яка описує залежність B  ( f H ) (рис. 10.10).
Стрибкоподібна зміна намагніченості, тобто виникнення магнітних шумів,
відбувається як при зміні напруженості зовнішнього магнітного поля, так і
при механічних напруженнях. При перемагнічуванні феромагнітного об’єкта
змінним магнітним полем частотний спектр індукції має як дискретні
компоненти, кратні частоті перемагнічування, так і суцільну складову, яку
називають магнітним шумом.
Структурна схема установки для визначення параметрів магнітних
шумів (рис. 10.11) містить соленоїд 1, який під’єднаний до джерела 2
синусоїдального струму через фільтр 3, який призначений для подавлення
високочастотних складових. Феромагнітний об’єкт дослідження 4
розміщують в соленоїді. Вихідний сигнал знімається з вимірювальної
обмотки 5, яка охоплює об’єкт, і його можна безпосередньо спостерігати на
екрані осцилографа 6. Він показує характер зміни індукції в об’єкті або після
фільтру низьких частот 7, який подавлює шуми, або після фільтра високих
частот 8.

Рисунок 10.10 – Ілюстрація ефекту Баркгаузена

Рисунок 10.11 – Структурна схема установки для визначення параметрів
магнітних шумів