Page 10 - 4977

Густина річкової мережі (Д) виражає ступінь насиченості
території водотоками і дорівнює довжині всієї річкової мережі, яка
2
припадає на 1 км площі басейну ріки. Розраховується за формулою:
2
Д = Σ L / F, км/км ,
(1.3)
де Σ L – сума довжини всіх водотоків в басейні ріки, (км);
F – площа басейну ріки.
Основні терміни.
Атмосферні опади, які випадають на поверхню суходолу,
стікають по схилах у вигляді тимчасових потоків або водотоків
зливаючись разом, дають початок постійним потокам – спочатку
струмкам, малим рікам, потім середнім і великим.
Водний потік порівняно великих розмірів, як правило,
постійний, який тече у розробленому ним руслі та живиться за
рахунок поверхневого і підземного стоку, називається рікою.
Місце початку ріки, з якого вона визначається у вигляді
постійного потоку, називається витоком.
Місце впадіння ріки в океан, море або озеро називають її
гирлом.
Гідрографічна мережа території – це озера, болота, тимчасові
водотоки, штучні водоймища (водосховища, ставки) у сукупності.
Річкова система – це головна ріка, яка впадає в приймальне
водоймище (море, озеро), і всі водотоки, які збирають в неї воду.
Сукупність річкових систем даної території складає річкову
мережу, яка є частиною гідрографічної мережі.
Територія, з якої вода по поверхні і підземним шляхом стікає в
дану ріку, називається її басейном.
Басейн обмежений поверхневою і підземною вододільними
лініями. Поверхневий вододіл проводиться по найвищих точках
місцевості і обмежує площу, з якої вода по поверхні стікає в дану
ріку. Ця площа називається поверхневим водозбором.
Площу басейна визначають як площу горизонтальної проекції
території, обмеженої поверхневим вододілом. Знаходиться шляхом
планімерування або за допомогою палетки.
До великих відносяться ріки, басейн яких лежить в декількох
географічних зонах. Гідрологічний режим великих рік не
притаманний рікам окремих зон. Їх площа басейну більше 50 000
2
км . Середні ріки мають басейн в одній географічній зоні з
характерним для цієї зони гідрологічним режимом. Їх площа басейну
10