Page 11 - 497

Греко-римська боротьба

У кінці 18 століття у Франції почалось відродження
боротьби. Велике зацікавлення з боку населення до боротьби,
як видовища, викликало збільшення кількості професіоналів,
які роз’їжджали по Франції і демонстрували своє мистецтво,
рекламуючи боротьбу серед населення. В ті часи більш
популярним видом боротьби була греко-римська. Основною
метою в греко-римській боротьбі було покласти суперника на
лопатки. В такому стилі боротьби перевагу мали ті борці, які
могли подавляти своїх суперників силою.
Перші атлетичні арени борців-професіоналів були
відкриті у 1843 році. Поступово Французька боротьба стала
проникати в інші держави Європи і стали проводити змагання
за французьким взірцем. У зв’язку з тим, що боротьбою стали
займатись у багатьох державах, вона збагачувалась в техніч-
ному відношенні і сутички груп фізично сильних борців не
викликали симпатію уболівальників і давали перевагу
технічним, спритним, красивим сутичкам. Професіональна
французька боротьба стала улюбленим видом спорту в
Європі. Популярність професіональної боротьби була
надзвичайною.
Паралельно почалась розвиватись захоплююча боротьба і
проводились змагання за наступними правилами :
Захвати дозволялись тільки вище поясу, а дії ногами
категорично заборонялись. Противосуглобні і больові
прийоми також заборонялись. Метою сутички було покласти
противника на лопатки. В захоплюючій боротьбі миттєве
доторкання лопатками рахувалося поразкою.
Французи придумали і удосконалювали кидки через
спину та кидки зі стійки через міст. Фіннам належать прийоми