Page 10 - 497

пентатлону / багатоборству /, тобто біг на одну стадію —
довжина стадіону дорівнює 192,27 м, стрибки в довжину,
метання диску, спис, а також боротьба.
З тих часів боротьба вважається окремим видом спорту в
програмі Олімпійських ігор. Широкого розповсюдження
спортивних змагань з боротьби в Стародавній Греції
пояснювалось не тільки інтересом до спортивних видовищ, а
й бажання пануючого класу виховувати сильних, спритних
бійців з метою зміцнення своєї влади.
Художники та скульптори Стародавнього світу давали
належне захоплення переможцями Олімпійських ігор та
відображали це в своїй творчості.
Грецька боротьба розвивалась та удосконалювалась, і з
часом дозволили боротися лежачи, тепер вона називається
партер / тобто положення внизу /. Поступово Греція почала
втрачати свою велич, у зв’язку з тим, що в І столітті до нашої
ери була завойована Римом.
Олімпійські ігри втратили своє значення, перестали бути
загальнонародним святом і проводились як звичайні змагання
з різних видів спорту. Багато видатних спортсменів, у тому
числі і борці, стали професіоналами. Боротьба як професійний
спорт отримала широке розповсюдження в Римській імперії.
Борці, які були підготовлені в спеціальних школах здобували
собі кошти для існування, приймаючи участь у змаганнях і
багато з них досягли великих успіхів та популярність.
У 15 столітті були видані перші книги. Найбільш значною
була книга боротьби "Мистецтво боротьби" Ф. Ауерсвальда
(1539). У 1793 р. вийшла книга німецького педагога Густ-
Муста "Гімнастика для юнаків", де вперше були розглянуті
методичні питання спортивної боротьби.