Page 26 - 4957

1) собівартість одиниці продукції;
2) виконання плану зниження собівартості порівнянної
продукції;
3) витрати на 1 грн товарної продукції.
Міра ефективності використання матеріальних, трудо-
вих і грошових засобів з найбільшою повнотою
розкривається під час вивчення собівартості товарної
продукції, бо об’єктом аналізу стають ресурси підприємства,
використані для основної діяльності.
Аналіз собівартості товарної продукції починають із
загальної оцінки виконання плану собівартості, визначають
відхилення звітних показників від планових, їх динаміку,
виявляють фактори, що вплинули на це відхилення, роблять
відповідні висновки.
З метою аналізу витрати зазвичай класифікують за
двома основними напрямами, які взаємно доповнюють один
одного, - за економічними елементами та статтями витрат
(статтями калькулювання). Студенти повинні знати, що
елементи витрат — це однорідні за своїм економічним
змістом витрати. До них відносять сировину і матеріали,
паливо, енергію, заробітну плату, амортизацію, відрахування
на соціальне страхування та ін. Аналіз витрат за
економічними елементами уможливлює, у свою чергу,
вивчення їхнього складу, питомої ваги кожного елемента,
частку живої і уречевленої праці в загальних витратах на
виробництво. Порівнювання фактичної структури витрат за
кілька періодів виявляє динаміку і напрямок зміни окремих
елементів, матеріаломісткості, фондомісткості,
енергоємності, трудомісткості, собівартості продукції і
вплив технічного прогресу на структуру витрат. Витрати за
статтями калькуляції — це витрати на окремі види виробів, а
також витрати на основне й допоміжне виробництво.
Групування витрат за призначенням, тобто за статтями
калькуляції, показує, де саме, з якою метою, в якому обсязі

25