Page 40 - 4953
P. 40
Тектонічні зони у межах площі (зліва на право): Кросненський (червоного кольору), Скибовий (зеленого), Бориславсько-Покутський та
Самбірський (рожевого) покриви, Більче-Волицька (жовтого) зона. Більш детально ознайомитись з тектонікою можна ознайомитись за картою
MapTectonKruglov.srf.
Від’ємні локальні аномалії гравітаційного поля (рисунок 6.3) складної морфології, покривають суцільно окремі ділянки, які у цілому
видовжені за простяганням тектонічних зон. Більшість від’ємних аномалій також видовжені та по простяганню тяжіють до простягання
тектонічних зон, що характерно для всіх тектонічних зон, крім Більче-Волицької.
Славсько-Верховинська і Бітлянська підзони (зона Кросно) більш ніж на половину охоплені від’ємними аномаліями, а розташована поміж
2
-5
ними Турківська, навпаки, додатними аномаліями. Інтенсивність від’ємних аномалій, як правило, не перевищує -2·10 м/с . Лише приблизно в
центральній частині Турківської підзони є вторгнення ділянки від’ємних аномалій північного простягання з відносно невеликою за розмірами
-5
2
ізометричною інтенсивною аномалією інтенсивністю < -3·10 м/с (тут на границі площі є ще одна ізометрична, але слабоінтенсивна додатна
-5
2
2
аномалія > 0·10 м/с , розмірами приблизно 55 км ).
Берегова (у фронті Скиб) повністю, перед нею Орівська і Сколівська скиба – наполовину, а Внутрішні скиби (перші після Кросно) більш
ніж на половину охоплені від’ємними аномаліями. Ділянки від’ємних аномалій тяжіють до внутрішніх частин скиб, що зумовлено
особливостями геометрії скиб у розрізі (заглибленням ущільнених порід пізньої крейди – К2). Інтенсивність аномалій, витягнутих за
-5
2
простяганням тектонічних зон, у скибах, крім як у Береговій, сягає до -1.5 -2.0·10 м/с . У межах Берегової скиби сильно витягнуті до
-5
2
смугастих від’ємні аномалії є і більш інтенсивними до -7.0·10 м/с ; вони плавно переходять у суттєво витягнуті і смугасті інтенсивні від’ємні
-5
2
аномалії до -10·10 м/с , що у межах Бориславсько-Покутського покрову (фронт Складчастих Карпат). Така морфологія та інтенсивність поля
пояснюється наявністю приповерхневих засолених розущільнених неогенових порід, заглибленням крейдо-палеогенових складок та
максимальними глибинами залягання поверхні фундаменту (більше 12 км) у межах глибинних розломів: Предкарпатського і Вигодського.
Самбірська зона у північно-східному напрямку у тиловій частині і у фронті відображається смугами від’ємних аномалій інтенсивністю до
2
-5
-2.0·10 м/с .
Більче-Волицька зона покрита суцільною ділянкою від’ємних аномалій, але тільки до Калуського розлому. У межах цієї ділянки локальні
2 -5 2
аномалії слабко витягнуті або ізометричні відносно великих розмірів (до 5050 км ) і інтенсивністю, як правило, -1.5 -2.0·10 м/с . Тут від’ємні
аномалії пояснюються нещільними моласами та заглибленням фундаменту перед Калуським розломом.
38