Page 37 - 4953

- Вивчення глибинної будови, наприклад, в зоні зчленування Складчастих Карпат та Передкарпатського прогину, або Крукеницької
западини з іншими підзонами схилу Східно-Європейської платформи.
- Виявлення та простеження основних поздовжніх та поперечних глибинних розломів, і особливо тих, які є границями тектонічних зон.
- Виявлення та вивчення грабеноподібних і рифтових споруд, які, як правило, обмежені глибинними розломами.
- Виявлення типу земної кори та її товщини.
- Вивчення глибинної будови земної кори уздовж регіональних інтерпретаційних профілів.
- Низка типових геологічних завдань наведено в [1, розділ 5], [2, розділ 9].

Геологічним завданням підпорядкована низка геофізичних задач:
1. Дослідження зв’язку між морфологією геофізичних полів і геолого-тектонічною будовою.
2. Встановлення геологічної природи регіональних геофізичних аномалій.
3. Картування глибинних розломів за морфологією геофізичних полів та за допомогою комп’ютерного моделювання.
4. Побудова геолого-тектоно-геофізичних схем району досліджень.
5. Створення фізико-геологічних моделей розрізу земної кори уздовж інтерпретаційних регіональних профілів.

6.5.2 Ознаки аномальних гравімагнітних полів, що використовуваних при тектонічному районуванні.
Опис природних фізичних полів складається з класифікації аномалій за морфологічними особливостями, за знаком, амплітудою,
розмірами та простяганням.
За морфологічними особливостями виділяють такі типові форми аномалій:
1) ізометричні аномальні поля, тобто поля з ізолініями у вигляді овалів невеликого стиснення – із відношенням великої осі до малої від 1
до 1.5;
2) брахіформні аномалії - 1,53;
2) витягнуті аномалії певного простягання - понад 35;
3) смугасті або лінійні поля, тобто поля, які зображуються ізолініями у вигляді сильно витягнутих овалів; для цього типу аномалій умовно
прийнятим є співвідношення більшої осі до меншої понад 5:1;
4) сходинки (гравітаційні, магнітні), які зображуються ізолініями у вигляді сильно стиснутих паралельних ліній, значення яких зростає в
одному напрямку;
5) мозаїчні поля, представлені сукупністю слабко локалізованих ізометричних і неправильних за формою аномалій, які можуть мати різну
просторову орієнтацію та розміри;
6) симетричні, асиметричні аномалії.
Також, при описі полів використовують такі ознаки:
1) розміри з вказівкою, за якою ізолінією їх оцінюють (як правило, за останньою замкнутою ізолінією);
2) напрямок простягання витягнутих аномалій;
3) знак (додатна, від'ємна) аномалій;

35