Page 23 - 4953

3
3
надлишкову густину (0.10.4)10 кг/м і тому можуть обумовлювати додатні аномалії, які досягають максимальних значень над центрами
тяжіння інтрузивних тіл. Таким чином, за даними комплексу магнiторозвiдки та гравiрозвiдки можна виявити інтрузивні утворення основного
складу.
Питомий опір та методи електророзвідки. Значення питомого електричного опору по розрізу такі, що великої потужності галогенні породи
пермі фактично екранують електричне поле i воно не проникає в більш глибокі горизонти. Тобто за допомогою методів електророзвiдки на
постійному струмі можливо вирішувати геологічні задачі, які обмежені будовою при поверхневого осадового комплексу. Методи
магнітотеллуричного зондування (МТЗ) та зондування становленням поля (ЗС) дозволять рішити задачі розчленування осадової товщі і
визначити глибину та форму рельєфу порід фундаменту.
Пружні властивості гірських порід та характер границь між товщами і можливості методів сейсмічної розвідки. Відомо, що умовою
виникнення заломлених хвиль є:

   , (3.1)
n 1 n
де  - швидкість в товщі, що підстилає,
n 1
 - швидкість в товщі, що покриває.
n
Ця умова виконується на границі між четвертинними відкладами i галогенними породами пермі та на границі між осадовими породами i
фундаментом.
Аналіз швидкостей порід розрізу вказує на можливість реєстрації заломлених хвиль від поверхні галогенної товщі і проблематично – від
поверхні фундаменту. Так, три наступні границі (підошва галогенних порід, підошва верхньої товщі глин та підошва верхньої товщі пісковиків)
можуть бути, або не бути заломлюючими в залежності від того, якими значеннями швидкостей володіють породи даного розрізу. Якщо
характеризувати глини та пісковики у розрізі мінімальними значеннями швидкостей, то ці границі будуть заломлюючими. Якщо
характеризувати глини та пісковики середніми значеннями швидкостей, то ці границі можуть і не бути заломлюючими. Крім того, якщо
галогенні породи володіють максимальними значеннями швидкостей, то це може служити значною перепоною для реєстрації заломлених
хвиль, що відповідають поверхні фундаменту (на поверхні фундаменту можуть виникати і рефрагованi заломлені хвилі, що відрізняються від
заломлених головних хвиль).
Умовою виникнення відбитих хвиль є нерівність:

       , (3.2)
n n n 1 n 1
де    та    – акустичні жорсткості товщ, які покривають та підстилають відповідно.
n n n 1 n 1
На розрізі відмічаються границі між товщами, на яких, судячи з фізичних властивостей, можна очікувати виникнення відбитих хвиль. Крім
того, відомо, що i в межах товщ спостерігаються ділянки невеликого простягання, на яких можуть утворюватись відбиті хвилі, а саме в межах
товщ осадового комплексу (особливо, які є прошарковими, глинистими та карбонатними) існують такі умови для виникнення відбитих хвиль
від площадок невеликого простягання. Однак не всі з відмічених границь по розрізу можуть бути виявлені за методом відбитих хвиль.

21