Page 22 - 4953

3.5.2 Приклад виконаного завдання
Основне геологічне завдання полягає в уточненні геологічної будови розрізу за допомогою геофізичних методів.
Коротка характеристика геологічної будови території, представленої на моделі геологічного розрізу (рисунок 3.1) наступна. У розрізі
виділяються два структурних поверхи: верхній, представлений осадовим чохлом та нижній, представлений кристалічними породами
фундаменту.
Осадовий чохол складений утвореннями порід четвертинної системи і палеозою, які розділені на ряд комплексів за літологічними
ознаками.
Перший комплекс представлений рихлими пісково-глинистими та гравійними відкладами з товщиною від 5 до 30 м. Галогенні породи
пермі (кам'яна сіль, гіпс) замінюють породи четвертинної системи по різкий границі розмиву. Їхня ймовірна товщина оцінюється в 10002000м.
Третій комплекс складений доломітами, вапняками і глинами девону та карбону, його товщина досягає 8001000м. Четвертий комплекс, що за
віком відноситься до силуру, ордовіку i кембрію, складений глинами i щільними пісковиками, в підошві яких залягають конгломерати. Товщина
четвертого комплексу оцінюється в 500700м.
Така геологічна будова є достатньо типовою для областей стародавніх платформ, які характеризуються наявністю галогенних комплексів у
розрізі. Для районів з подібним типом розрізу, виходячи з наведеної геологічної характеристики, можна поставити наступні геологічні задачі:
1) розчленування чохла осадових утворень на літологічні комплекси та простежування їхніх границь;
2) виявлення характеру залягання порід в межах кожного літологічного комплексу;
3) визначення загальної товщини осадового чохла;
4) отримання даних про рельєф фундаменту (вирішується одночасно із попередньою задачею);
5) вивчення структури фундаменту та виявлення інтрузивних утворень (з визначенням їхнього складу).
Розглянемо фізичні властивості гірських порід з урахуванням глибини залягання порід, типу границь та характеру залягання комплексів
порід.
Магнітні властивості порід і магніторозвідка. Породам верхнього структурного поверху притаманні малі значення магнітної
сприйнятливості  (практично немагнітні) i тільки галогенні породи пермі відзначаються від’ємними значеннями , тобто є діамагнітними.
Тому, галогенні породи при значній потужності мають створювати загальний від’ємний, невеликий за значеннями, рівень магнітного поля.
Дислоковані породи фундаменту характеризуються великими значеннями . Основні породи інтрузивного масиву характеризуються
максимальними значеннями . Таким чином, за даними магнiторозвiдки можуть бути зафіксовані аномалії магнітного поля, створені інтрузіями
основного складу. Отже, зі всіх поставлених геологічних задач за результатами магнiторозвiдки можна очікувати висновки про можливу
наявність у розрізі інтрузивних утворень основного складу. А провівши кількісну інтерпретацію додатних аномалій магнітного поля
(наприклад, зробивши розрахунки глибини залягання верхньої кромки магнітоактивних мас), можна буде оцінити з похибкою в 2030%
глибину залягання поверхні фундаменту. Якщо ж інтрузивні утворення залягають нижче поверхні фундаменту, то обраховані глибини дадуть
оцінку максимально можливої товщини осадового чохла.
Густинна характеристика порід і гравірозвідка. За характером залягання порід по розрізу осадового чохла можна зробити висновок, що
складова гравітаційного поля, обумовлена осадовою товщею, є практично безаномальною. Інтрузії основного складу мають додатну

20