Page 41 - 4949

себе. Стародавні люди, що жили на світі лише відповідно до
закономірності природи, не обирали собі жодної іншої науки,
крім тієї, щоб пізнати самих себе. Тому написавши золотими
літерами сентенцію nosce te ipsum (пізнай самого себе),
провіщену начебто oraculum (оракулом), вони повісили її на
храмі Аполона в Дельфах, щоб дивитись на неї при відправах і
приходити до пізнання самих себе. Хоча ця сентенція
складається лише із трьох слів, вона може навчити нас
трьом великим речам. При уважному її розгляді людина може
дізнатися, чим вона була до народження, чим стала,
народившись, і чим буде потім. А хіба мала наука чи не варті
і уваги відомості — пізнання минулих, сучасних і майбутніх
речей? Всі, хто хотів і хоче подобатись богові, жили і
живуть, прислухаючись до цієї сентенції».
(Памятки братських шкіл на Україні: кінець XVI-початок
XVII ст. Тексти і дослідження / Редколегія В. І. Шинкарук,
В. М. Нічик, А. Д. Сухов. – К.: Наук. думка, 1988. – С. 445.).

Рекомендована література та першоджерела
для опрацювання теми

1. Білодід Ю. М. Філософія. Український світоглядний
акцент : навч. посібн. – К.: Кондор, 2006. – 268 с.
2. Горський В. Історія української філософії: Курс
лекцій. – К.: Наукова думка, 1996. – 287 с.
3. Історія української філософії: підручник / С. В. Бондар,
Г. В. Вдовиченко, Н. Ю. Кривда [та ін.]. – К.: Академвидав,
2008. – 624 с.
4. Киричок О. Філософські ідеї в культурі Київської //
Філософська думка. – 2013. – № 1. – С. 111-113.
5. Сковорода Г. Вхідні двері до християнської
доброчесності // Філософська думка. – 2014. – № 5. – С. 7-18.

40