Page 181 - 4948
P. 181

посідає  провідне  місце  в  Україні  серед  нафтогазоносних
                            територій, однак запаси її (особливо нафти) обмежені.
                                  Кримсько-Причорноморська  нафтогазоносна  провінція
                            розміщена на території Запорізької,  Миколаївської,  Одеської
                            і  Херсонської  областей,  а  також  у  межах  Автономної
                            Республіки Крим та  в  акваторіях Чорного і Азовського морів,
                            що  прилягають.  Відомо  близько  60  переважно  невеликих
                            нафтових  і  газових  родовищ  структурно  приурочених  до
                            глибокої    депресії    субширотного  простягання  в  межах
                            Причорноморської  групи  прогинів.  Поклади  вуглеводнів  на
                            більшості  родовищ  пов'язані  із  вапняками  нижнього  і
                            середнього  палеогену  на  глибинах  600-1200м,    з    піщано-
                            глинистими   осадками      майкопської  серії  олігоцену      (200-
                            750м)   та   пісковиками   нижньої  крейди (4400-4470м). В
                            Причорномор'ї газоносні також  неогенові  породи. Більшість
                            родовищ        виявлено     в   надрах    Тарханкутського      та
                            Керчинського півостровів.    Серед    найбільших    родовищ:
                            Джанкойське,  Глібівське,  Західнооктябрьське,  Стрілківське
                            газові,  Голищинське  газоконденсатне  в  акваторії.    На
                            перспективних    площах    провінції  ведуться  інтенсивні
                            пошукові  роботи.    Зокрема  перспективними  вважаються
                            палеозойські  та  мезокайнозойські  осадові  відклади  на
                            глибинах  більше  4500м,  а  також  породи  кристалічного
                            фундаменту.
                                  Горючі сланці
                                  На  північному  схилі  Українського  щита,    в    депресії,
                            заповненій  відкладами  кайнозою,    знаходиться  Бовтинське
                            родовище горючих сапропелітових сланців (Кіровоградська і
                            Черкаська  області). Сланці утворилися  в  озерних  умовах,
                            за    якісними    показниками  близькі  до  естонських  і  можуть
                            використовуватись  як  у  енергетиці,  так  і  для  технологічної
                            переробки  (смоли,    рідке  паливо, мастила,  пластмаси  тощо).
                            Запаси становлять більше 3,5 млрд.т.
                                  В  Карпатах  з  відкладами  менілітової  серії  олігоцену
                            пов'язані  дуже  значні  поклади    горючих      менілітових
                            сланців.    Сумарна    потужність  серії    досягає  1500м.    За
                            якісними  показниками,    умовами  залягання  та  запасами
                            виділяють  такі  родовища,  як  Верхнє  Синєвидне,  Борислав,
                            Східниця,  Струтень  Верхній,  Пнів-Пасічна  та  ін.  Загальні
                            прогнозні  запаси  менілітових  сланців  перевищують   500
                            млрд.т. Сланці  можуть використовуватись у майбутньому як
                            низькокалорійне  паливо,    а  також  для    напівкоксування
                            (смола,    горючий    газ),  для  виробництва  деяких  марок


                                                           180
   176   177   178   179   180   181   182   183   184   185