Page 180 - 4948
P. 180

розділеного Стебницьким насувом  на дві зони - Зовнішню  і
                            Внутрішню.    При  цьому  у  Зовнішній  зоні,  яка  прилягає  до
                            Східноєвропейської платформи, концентрується основна маса
                            газових  родовищ  (Угерське,    Більче-Волицьке,  Рудківське,
                            Залужанське і ін.),  яких виявлено біля 30. Глибина залягання
                            газоносних  горизонтів    до    3700м,    вік  -  переважно
                            неогеновий,  рідше крейдовий, юрський.  Багато родовищ уже
                            в значній мірі  вичерпали свої запаси.
                                  У  Внутрішній    зоні    прогину    переважають    нафтові
                            родовища    (Битків-Бабченське,  Бориславське,        Долинське,
                            Орівсько-Уличнянське,  Північнодолинське  і  ін.).  Глибина
                            залягання  промислових  покладів    -    до  5400м,    вік  -
                            неогеновий,  палеогеновий, крейдовий.
                                  Невеликі за запасами родовища нафти і газу виявлені у
                            складчастій  зоні  Карпат  у  Закарпатському  прогині,    на
                            території    Волино-Подільської  плити.    На  плиті  відомі  два
                            родовища:          Куликівське     газове     (напівпромислове)
                            девонського  віку  та  Локачинське  нафтогазове  промислове
                            силурійсько-девонського віку.
                                  Дніпровсько-Донецька      провінція       розміщена     на
                            лівобережній  Україні  і  охоплює  Полтавську,    Сумську,
                            Харківську,    Чернігівську,  частково  Дніпропетровську
                            області.    Приурочена  вона  до  Дніпровсько-Донецької
                            западини,    яка  складена  потужною  товщею  осадових
                            утворень. Близько 95%  запасів газу і 70% нафти пов'язані з
                            відкладами  пізньокам'яновугільного    та    ранньопермського
                            віку.  Відомо близько 50 родовищ нафти і понад 90 родовищ
                            газу;    глибини    залягання  нафтогазоносних  горизонтів
                            коливаються у дуже широких межах - від декількох сотень до
                            5800м.        Найбільшими      газовими     родовищами      були
                            Шебелинське,       Західнохрестищенське        і    Єфремівське
                            (Харківська область), сумарні запаси яких складали понад 970
                                    3
                            млрд.м   .    Серед    нафтових  родовищ      за    величиною
                            нафтовидобутку    виділялись    Леляківське,  Гнідинцівське
                            (Чернігівська область)  і  Глинсько-Розбишівське (Полтавська
                            область) родовища, які дали понад 70% всієї нафти, видобутої
                            у  Дніпровсько-Донецькій  западині.    На    більшості  нафтових
                            родовищ    поряд  з  нафтою  добувають  попутний  газ  і
                            конденсат.  Спостерігається      певна      закономірність      у
                            географічному  розміщенні  нафтових      родовищ.    Значна
                            кількість  їх  з  великим вмістом газу розміщена у північній
                            частині  провінції,  в  південному  напрямку  вони  змінюються
                            газовими.  Дніпровсько-Донецька  нафтогазоносна  провінція


                                                           179
   175   176   177   178   179   180   181   182   183   184   185