Page 6 - 4947

Крім того, зрозуміло, можна використовувати готову
цифрову модель поверхні, отриману користувачем,
наприклад, в результаті чисельного моделювання.
Перший варіант отримання сіткової моделі найчастіше
трапляється в практичних завданнях, і саме алгоритми
інтерполяції двомірних функцій при переході від нерегулярної
сітки до регулярної є «родзинкою» пакету Surfer.
Річ у тому, що процедура переходу від значень в
дискретних точках до поверхні є складною та неоднозначною.
Для різних завдань і типів даних потрібні різні алгоритми.
Таким чином, ефективність програми інтерполяції двомірних
функцій (це стосується і проблеми одновимірних функцій, але
для двомірних все набагато складніше та різноманітніше)
визначається наступними аспектами:
 набором різноманітних методів інтерполяції;
 можливістю дослідника управляти різними
параметрами цих методів;
 наявністю засобів оцінки точності та достовірності
побудованої поверхні;
 можливістю уточнити отриманий результат
на основі особистого досвіду експерта з урахуванням
різноманітних додаткових чинників, які не могли бути
відображені у вигляді початкових даних.
Пакет Surfer пропонує своїм користувачам сім
алгоритмів інтерполяції: крайгінг, інверсні відстані,
мінімізація кривизни, радіальні базові функції, поліноміальна
регресія, метод Шепарда та тріангуляція. Розрахунок
регулярної сітки тепер може виконуватись для файлів
набраних даних X, У, Z будь-якого розміру, а сама сітка може
мати розміри 10000 х 10000 вузлів.
Збільшення числа методів інтерполяції дозволяє значно
розширити круг вирішуваних завдань. Зокрема, метод
тріангуляції може бути використаний для побудови поверхні
за точними значеннями початкових даних (наприклад,

5