Page 7 - 4945

1 ЗВАРЮВАННЯ ПЛАВЛЕННЯМ

1.1 Енергетичні задачі зварювання плавленням

Процеси зварювання проходять у широкому діапазоні
температур від мінімальних кліматичних до температур випа-
ровування матеріалу. Ці процеси, які відрізняються, як
правило, різкою неоднорідністю в розподіленості температур,
організуються направленою локальною дією концентрованих
потоків енергії на зварювальний матеріал. Залежно від
технологічної задачі, фізичних властивостей матеріалу та
умов протікання процесу використовуються різні способи
уведення енергії в матеріал. Оскільки фізичні властивості
зварюваних матеріалів та умови їх контактування між собою,
форма і розміри деталей змінюються в досить широких
межах, вимоги до джерел енергії теж досить різноманітні.
Джерела енергії для зварювання плавленням повинні
задовольняти низці технологічних вимог. В процесі зварю-
вання необхідно нагріти кромки з’єднуваних матеріалів чи
певну область до температури, що перевищує температуру
плавлення, і забезпечити просування зону розплавлення у
глиб металу для отримання міцного з’єднання. При
зварюванні необхідно і розплавляти тільки мінімальну кіль-
кість металу, необхідну для утворення з’єднання. Надлишкова
кількість нагрітого і розплавленого металу не тільки викликає
надмірні витрати енергії, але і розширяє зону структурних
перетворень в металі і приводить до інших небажаних
наслідків.
Звідси джерела енергії для зварювання повинні задоволь-
няти такі умови:
1) забезпечення виділення енергії джерела в заданій
області поверхні чи об’єму деталі;
2) потужність джерела, тобто кількість енергії, що вироб-
ляє джерело за одиницю часу, повинно бути достатнім для
нагріву заданого об’єму до необхідних температур і для ком-
пенсації відведення тепла внаслідок теплопровідності в хо-
лодну масу металу;
3) питома потужність джерела, тобто потужність, відне-
сена до одиниці поверхні чи об’єму, не повинна бути менша

6