Page 14 - 4945

1.2 Плазмове зварювання

Плазмове зварювання (Plasma-arc welding) можна вважати
подальшим етапом розвитку і удосконалення газоелектрич-
ного зварювання неплавким електродом. Маючи багато
спільного з аргонодуговим зварюванням вольфрамовим
електродом, плазмове зварювання є більш досконалим спосо-
бом отримання з’єднання.
Вільна дуга у випадку аргонодугового зварювання, особ-
ливо в діапазоні малих струмів нестійка. При збільшенні
струму збільшується діаметр її стовпа, концентрація теплової
потужності на виробі зменшується. Крім цього, в міру від-
далення від вольфрамового електрода температура стовпа
різко спадає, тобто з видовженням дуги її проплавювальна
здатність зменшується.
Перераховані недоліки усуваються при інтенсивному
обтисканні дуги.

Плазмовий струмінь. Іонізований струмінь, виділений з
дугового розряду, називають плазмовим.
Плазма представляє собою високотемпературний сильно
іонізований газ. Однією з характерних особливостей плазми є
її квазінейтральність, тобто вміст у ній практично однакової
кількості додатних і від’ємних зарядів, оскільки у плазмі
поряд з процесом іонізації одночасно проходять і обернені
процеси: рекомбінація, молізація та ін.
Існування плазми підтримується безперервним процесом
іонізації газу в розрядному проміжку. Високий ступінь іоні-
зації зумовлює високу температуру плазми речовини.
Плазма характеризується підвищеною електропровідні-
стю, піддається дії магнітних полів.
Плазма створюється дуговим розрядом, збудженим між
двома електродами, через який пропускається у вузькому, су-
мірному з діаметром стовпа дуги, каналі газ. Проходячи через
стовп дугового розряду, газ у результаті зіткнень з елект-
ронами сильно іонізується, утворюючи плазмовий струмінь.
Перші плазмові пальники для зварювання були створені
на базі аргонодугових (рис. 1.4, а) і відрізнялися від них тим,
формування плазмового струменя відбувається у сопловій
частині плазмотрона (рис. 1.4, б).

13