Page 38 - 4928

Кресленик несиметричної пластини наведено на рисунку 2.43. Загальної осі симетрії на
кресленику немає, оскільки деталь не симетрична. Але на кресленику для кожного отвору
необхідно побудувати центрові осі. Для усіх елементів форми несиметричної пластини
необхідно проставити їхні розміри із зазначенням відстаней від цих елементів до відповідних
баз. Так, наприклад, отвір прямокутної форми має розміри 10 мм × 30 мм, зазначають
відстань від отвору до нижнього краю пластини (25 мм) та її правого краю (30 мм). В
останню чергу проставляють габаритні розміри пластини.
Особливістю деталі «Ролик» (рис. 2.44) є те, що її зовнішня форма нагадує деталь
«Валик», але внутрішня форма містить різні отвори. У зв’язку з цим, при виконанні
кресленика даної деталі доцільно поєднувати половину виду із половиною розрізу (розділ 4).
При виконанні кресленика ролика, представленого на рисунку 2.44, зазначають повні
діаметри внутрішніх отворів деталі ( 50, 40, 30), не зважаючи на те, що на кресленику
на розрізі представлена лише половина цих отворів. Також необхідно зазначити довжини
отворів (15 мм, 45 мм, 100 мм). Розміри, що стосуються зовнішньої форми деталі, слід
проставляти з боку виду, а розміри, що стосуються внутрішньої форми деталі – з боку
розрізу.

2.3 Основи допусків і відхилів розмірів

Висока точність розмірів при виготовленні деталей викликає додаткові виробничі витрати.
Тому конструктори, розробляючи кресленики деталей, призначають різний ступінь точності для
різних розмірів. При конструюванні деталей визначають основні номінальні розміри, що
залежать від призначення деталей. Дійсні розміри деталей будуть трохи відрізнятися від
номінальних, оскільки витримати їх з абсолютною точністю неможливо. Різниця між
номінальним розміром і дійсним називається дійсним відхилом. При виготовленні деталей
розмір має бути у межах двох допустимих границь, тобто допуску. Характер з’єднання двох
деталей, що залежить від величини зазору або натягу, називається посадкою. Розрізняють
посадки рухомі, нерухомі та перехідні. Там, де ставлять особливі вимоги до посадки між
сполучними деталями, необхідно приписати допуск додатний або від’ємний до мінімального
розміру, щоб досягти заданого зазору або натягу, тобто «відхилу».
Стандарт ДСТУ ISO 286-1-2002 «Допуски і посадки за системою ISO. Частина1. Основи
допусків, відхилів та посадок» представляє всесвітньо прийняту систему допусків і посадок
та наводить основи системи допусків і посадок ISO разом із розрахунковими значеннями
стандартних допусків і основних відхилів. Ці значення слід прийняти як обов’язкові для
застосування системи. Допуски і посадки за системою ISO забезпечують систему допусків і
відхилів, придатних для гладких деталей. Стандарт розглядає циліндричні деталі круглого
перерізу. Проте допуски і відхили, наведені в цьому стандарті, однаково використовують до
виробів з іншими перерізами.
Зокрема, загальний термін «отвір» або «вал» може бути прийнято і відносно простору,
що міститься (або містить) у двох паралельних гранях (або дотичних площинах) будь-якої
деталі, такого як ширина паза або товщина шпонки.

38