Page 32 - 4928

Часто виникає потреба положення розмірних чисел пристосовувати до різних ситуацій:
якщо поле нанесення розмірних чисел обмежене, то їх можна розміщувати над
подовженням розмірної лінії за одну із познак її закінчення (рис. 2.33 а);
розмірні числа можна подавати на полиці лінії-виноски і сполучати з розмірною лі-
нією за допомогою лінії-виноски, що закінчується на цій розмірній лінії, яка занадто
мала для того, щоб нанести розмірне число звичайним способом між виносними
лініями (рис. 2.33 а);
розмірні числа можна розміщувати над горизонтальною частиною подовженої розмірної
лінії, коли бракує місця для розміщення їх паралельно до розмірної лінії (рис. 2.33 б).

а) б)

Рисунок 2.33 – Варіанти нанесення розмірних чисел

Для ідентифікування форми елемента, на якому проставляють розміри, разом із
розмірними числами треба використовувати графічні та буквені символи. Крім символів, що
регламентує ДСТУ ГОСТ 2.307:2013 ( – діаметр; R – радіус; □ – квадрат; – дуга), ДСТУ
ISO 129-1:2007 встановлює такі символи: S – діаметр сфери; SR – радіус сфери; t –
товщина. Ці символи слід записувати перед розмірним числом (рис. 2.34):

а) б) в)

Рисунок 2.34 – Символи для проставлення розмірів

Нанесення розмірів радіусів, дуг, хорд і кутів треба виконувати так, як це показано на
рисунку 2.35. Графічний символ дуги повинен передувати розмірному числу (рис. 2.35 б).
Якщо кут, що містить дугу, більший ніж 90 , виносні лінії потрібно спрямовувати до
центра дуги. Коли зв’язок між довжиною дуги та її розмірною величиною неоднозначний, то
його потрібно визначати за допомогою лінії-виноски, обмеженої вістрям стрілки на відрізку
дуги, на якому проставляють розмір, і точкою чи колом на розмірній лінії (рис. 2.35 в).
Взаємопов’язані розміри дуг, а також лінійні чи кутові розміри, сполучені з розмірною
дугою, мають спільну виносну лінію (рис. 2.35 в).

32