Page 270 - 4928
P. 270

Лінії  зв’язку  мають  складатися  з  горизонтальних  і  вертикальних  відрізків  та  мати
            найменшу кількість зламів і взаємних перетинів. Допускається застосовувати похилі відрізки
            ліній  зв’язку  обмеженої  довжини.  Відстань  між  сусідніми  паралельними  лініями  зв’язку
            повинна бути не менша за 3 мм, між окремими умовними графічними познаками
            ніж 2 мм, а між двома сусідніми лініями конкретної гра                                  ніж 1мм.
            Допускаються  обриви  ліній  зв’язку,  які  закінчуються  стрілками  із  зазначенням  місць
            підключення та (або) необхідних характеристик ланцюгів.
                 Пристрої,  що  мають  самостійну  принципову  схему,  виконують  на  схемах  у  вигляді
            прямокутника  або  іншої  спрощеної  плоскої  фігури  суцільною  лінією  (допускається
            зображати  лінією  удвічі  товстішою  за  лінії  зв’язку).  Контури  фігури,  що  позначає
            функціональну  групу  або  пристрій,  котрі  не  мають  самостійної  принципової  схеми,
            виконують штрихпунктирною лінією. Якщо в схемі таких пристроїв декілька і вони мають
            однакову принципову схему, допускається не повторювати схеми усіх цих пристроїв, крім
            одного, і зображати у вигляді прямокутника. На одній схемі рекомендовано застосовувати не
            більше трьох типів ліній за товщиною.
                 Графічні познаки елементів і лінії зв’язку, що їх з’єднують, слід розташовувати на схемі
            таким  чином,  щоб  забезпечити  найкраще  уявлення  про  структуру  виробу  і  про  взаємодію
            його основних частин.
                 На  схемах  допускається  розміщувати  різні  технічні  дані,  характер  яких  визначається
            призначенням схеми. Їх зазначають або біля графічних познак, по можливості праворуч або
            зверху  (наприклад,  номінальні  значення  параметрів),  або  на  вільному  полі  схеми,  по
            можливості  над  основним написом (наприклад,  діаграми, таблиці,  текстові вказівки). Крім
            того, вони можуть бути розміщені всередині графічних познак, над лініями зв’язку, у розриві
            ліній  зв’язку,  поруч  з  кінцями  ліній  зв’язку.  На  полі  схеми  над  основним  написом
            допускається зазначати необхідні технічні вказівки.
                 При  читанні  схеми  необхідно  уважно  ознайомитись  зі  всіма  елементами  схеми,  їх
            зображеннями  і  познаками.  Досвідчений  фахівець  бачить  за  всіма  цими  умовностями  не
            окремі познаки, а конкретні деталі, готові вироби, прилади, зв'язки з їх характеристиками і
            принципами  роботи.  Для  точного  визначення  найменувань  і  познак  усіх  елементів,
            уточнення  їх  характеристик  використовується  перелік  елементів,  а  також  умовні  літерні
            познаки на самій схемі.
                 Схеми  необхідно  супроводжувати  переліком  елементів,  який  розміщують  на  першому
            аркуші  схеми  у  вигляді  таблиці,  або  виконують  у  вигляді  самостійного  документа.  При
            виконанні переліку елементів на першому аркуші схеми його розташовують над основним
            написом  на  відстані  від  нього  не  меншій  за 12  мм.  При  оформленні  переліку  елементів  у
            вигляді  самостійного  документа  його  викреслюють  на  аркуші  формату  А4.  При  цьому
            основний напис виконують згідно з ДСТУ ГОСТ 2.104:2006 (за формою 2 для першого листа
            та за формою 2а для наступних аркушів). Розміри таблиці наведено на рисунку 13.1.














                           Рисунок 13.1 – Розміри і форма таблиці  переліку елементів схеми




                                                          270
   265   266   267   268   269   270   271   272   273   274   275