Page 269 - 4928

Схеми

На схемі позначають найменування функціональних частин об'єкта, що, як правило,
вписуються в середину прямокутника. На лініях взаємозв'язку рекомендовано стрілками
позначати напрям ходу процесів, які проходять у виробі. Допускається зазначати скорочене
або умовне найменування, що має бути пояснене на полі схеми.
На схемі допускається розміщувати пояснювальні написи, діаграми, таблиці тощо, що
визначають послідовність процесів у часі, а також вказувати параметри в характерних точках
(струми, напруги), форми імпульсів та ін. На підставі структурної схеми розробляють інші
типи схем – функціональну, принципову.
Функціональна схема роз'яснює певні процеси, що перебігають в окремих
функціональних колах виробу (машини, пристрою, установки) або у виробі в цілому. Цими
схеми використовують для вивчення принципів роботи виробу, а також при їх налагодженні,
контролі, ремонті. Функціональна схема порівняно зі структурною детальніше розкриває
функції окремих елементів і пристроїв. Функціональні частини і зв'язки між ними на схемі
зображують у вигляді умовних графічних познак, які встановлені відповідними стандартами
ЄСКД. Функціональні схеми застосовуються, як правило, разом із принциповими,
Принципова схема визначає повний склад елементів виробу (машини, пристрою,
установки) і дає детальне уявлення про принцип роботи виробу. Принципова схема є
основою для розроблення інших конструкторських документів – схеми з'єднань і
розміщення, креслень конструкції виробу – і є найповнішим документом для вивчення
принципу роботи виробу. Кожен елемент або пристрій, які зображені на схемі, повинні мати
позиційне літерно-цифрове позначення відповідно до вимог стандарту.
На принциповій схемі мають бути однозначно позначені всі елементи і пристрої, що
входять до складу виробу. При виконанні принципової схеми на поле схеми допускається
поміщати різні текстові дані, що стосуються марки і перерізів з'єднувальних проводів, вимог
монтажу тощо.
Найменування і код схеми визначаються її видом і типом. Код схеми повинен складатися
з літерної частини, що визначає вид схеми, і цифрової частини, яка визначає тип схеми.
Наприклад, схема електрична принципова – Э3; схема гідравлічна з’єднань – Г4; схема
електрична з’єднань і підключення - Э0.
У технічних документах, які розробляють при проектуванні, експлуатації і дослідженні
електричних машин та трансформаторів, застосовують усі типи і види схем, зазначені вище.
Так, на стадіях ескізного і технічного проектування розробляють структурні і функціональні
схеми, а на стадії робочого проектування розробляють принципові схеми, схеми з'єднань,
підключення, загальні та схеми розміщення.
Усі схеми в сукупності мають містити відомості, що достатні для проектування,
експлуатації, контролю і ремонту виробу.

13.2 Загальні вимоги до виконання схем

Загальні правила виконання схем встановлює ГОСТ 2.701-2008. Схеми виконують на
аркушах форматом, що визначається ГОСТ 2.301-68, без дотримання масштабу. Дійсне
просторове розташування складових частин виробу не враховують або враховують
наближено. Умовні графічні познаки елементів та лінії зв’язку між ними виконують
основною лінією, товщина якої коливається в межах від 0,2 до 1,0 мм.
Електричні елементи і пристрої зображують на схемі у знеструмленому стані. Елементи і
пристрої, що приводяться в дію механічно, зображують у нульовому або відключеному
положенні.

269