Page 147 - 4928

Нарізеві з’єднання

7.2 Шпилькове з’єднання

З'єднання деталей шпилькою застосовують в тому випадку, коли в одній зі
з’єднуваних деталей неможливо просвердлити наскрізний отвір або немає місця для головки
болта.
Шпилькове з’єднання включає шпильку, гайку, шайбу і з’єднувальні деталі (рис. 7.5).

Рисунок 7.4 – Приклад виконання болтового з’єднання

Рисунок 7.5 – Етапи виготовлення шпилькового з’єднання

Одна з деталей має глухий отвір з наріззю - гніздо, в яке угвинчується нарізевий кінець
шпильки (посадочний), а решта з’єднувальних деталей мають отвір для проходу шпильки.
На вільний кінець шпильки насаджують деталь, потім шайбу і загвинчують гайку. Гніздо під
шпильку (рис. 7.5) спочатку висвердлюють (діаметри отворів під нарізання метричної нарізі
беруть за ГОСТ 9150-81), потім нарізують нарізь (рис.7.5). Глибина свердління l 2 залежить
від розміру угвинчуваного кінця шпильки b 1 і від величини недорізів. Розміри недорізів
встановлені ГОСТ 10549-80 залежно від кроку нарізі Р (дорівнюють приблизно 4Р).
Параметри гнізда під шпильку можна визначити за такими залежностями:
d 1=0,85 d; l 2=b 1+0,5 d; l 4 =0,25 d, d – номінальний діаметр нарізі шпильки.
Гніздо закінчується конічним поглибленням за формою кінця свердла, яке
викреслюється завжди під кутом 120 °. На вході в гніздо виконують фаску висотою с = 0,15d.

147