Page 117 - 4928
P. 117

6     ║    КРІПИЛЬНІ ВИРОБИ


                 Частини  машин  і  конструкцій  можна  з’єднати  за  допомогою  стандартних  кріпильних
            деталей: болтів, гвинтів, шпильок, гайок, а також за допомогою спеціальних з’єднувальних
            деталей: штифтів, шплінтів, шпонок, фітингів та деяких інших.

                                             6.1  Загальні вимоги

                 Конструкції та розміри стандартних кріпильних виробів регламентовані національними
            нормативними       документами.     Зображення      кріпильних     виробів    на    креслениках
            супроводжується  умовною  познакою,  зміст  якої  є  універсальним  для  групи  виробів.
            Рекомендована  схема  познаки  болтів,  гвинтів,  шпильок  і  гайок,  згідно  з  ГОСТ  1759.0-87
            «Болти, гвинти, шпильки і гайки. Технічні умови»,  представлена на рисунку 6.1.





                  Рисунок 6.1 – Схема умовної познаки кріпильних виробів згідно з ГОСТ 1759.0-87

                 Зміст познаки такий: 1) назва виробу; 2) варіант виконання (виконання 1 не вказують);
            3)діаметр нарізі; 4) крок нарізі (великий не вказують); 5) познака поля допуску нарізі (4h -
            точний клас; 6h, 6g, 6e - середній клас; 8g, 8h - грубий клас точності); 6) довжина виробу
            (крім гайок); 7) клас міцності або група матеріалу; 8) позначення виду покриття (встановлено
            14  видів);  9)  товщина  покриття  в  мкм;  10)  познака  стандарту  на  конструкцію  і  розміри
            виробу.
                 Схема  умовної  познаки  кріпильних  виробів  згідно  з  ДСТУ  ISO  8991:2005  «Система
            позначення кріпильних виробів»  представлена на рисунку 6.2.





             Рисунок 6.2 – Схема умовної познаки кріпильних виробів згідно з ДСТУ ISO 8991:2005

                 Елементи познаки: 1) назва виробу; 2) познака стандарту; 3) розмір нарізі (діаметр); 4)
            додаткові діаметри або інші характеристики (допуск середнього діаметра нарізі, за потреби);
            5)  номінальна  довжина  (для  болтів,  гвинтів,  шпильок,  шплінтів,  за  потреби);  6)  довжина
            нарізі  або  довжина  стрижня  (за  потреби);  7)  тип  виробу  (за  потреби);  8)  клас  міцності,
            твердість  чи  познака  матеріалу;  9)  клас  точності  виробу  (за  потреби);  10)  тип  нарізі  (за
            потреби); 11) захисний покрив (за потреби). Загальні вимоги до болтів, гвинтів, шпильок і
            гайок,  регламентує  ДСТУ  ISO  8992:2006  «Вироби  кріпильні.  Загальні  вимоги  до  болтів,
            гвинтів, шпильок і гайок».
                 ГОСТ 1759.0 – 87 встановлює технічні вимоги на болти, гвинти, шпильки і гайки, а саме
            на  їхні  механічні  властивості,  на  види  і  умовні  познаки  покриття  для  них,  допустимі
            відхилення від правильної форми. Точність кріпильних виробів може бути грубою (клас С )
            нормальною (клас В) і підвищеною (клас А). Виготовляють кріпильні вироби без покриття
            або з покриттям.
                 Обов’язковим  елементом  в  умовній  познаці  кріпильних  виробів  є  зазначення  класу
            міцності виробу, який характеризує механічні властивості виробу та залежить від матеріалу з
            якого виготовлений. Для характеристики механічних властивостей болтів, гвинтів, шпильок


                                                          117
   112   113   114   115   116   117   118   119   120   121   122