Page 79 - 4923

Для цього я можу нагадати один приклад. Цього року, 2003, планова співробітницька діяльність
між Росією і НАТО підвищена вдвоє, порівняно із попереднім роком. Це позитивне зрушення було
проведене у галузі співробітництва для створення протиракетних систем, або як ми у Раді Росія-НАТО їх
називаємо протиракетною обороною для театру бойових дій. Були створені об’єднані оперативні групи,
чия діяльність є схваленою, тобто програма співробітництва до 2005 року. Основні засади про співпрацю
обговорюються не тільки в рамках засідань Ради Росія-НАТО, але й також із США. Під час нашого
недавнього президентського візиту до Кемп-Девіду (заміської резиденції президента США) ми
обговорювали це питання. Сьогодні під час зустрічі з паном Рамсфелдом ми розпочали невідкладну
фактичну роботу, що виходила із домовленостей і вказівок президента та голів правління у Кемп-Девіді.

Непевно, це не просто так, що американська сторона запросила мене відвідати важливе політичне
місто і, як говорять військовослужбовці, військовий об’єкт, що являє собою контрольний пункт НОРАД.
В цей же час це демонструє, як такі воєнні об’єкти функціонують у США. Я дуже вдячний за це пану
Рамсфелду.

Як ви розумієте, я також бачив подібні об’єкти переважно на території Росії, і в результаті
ефективного обміну досвідом та дискусій ми прийшли до дуже простого висновку, який жартівливо
звучить таким чином: мудрі люди думають однаково.

Я би хотів наголосити, що в основі розвитку пріоритетів нашої співпраці повинне бути
реалістичне розуміння особливостей поточної геополітичної ситуації у світі. Зважаючи на це, Росія зараз
реформує свої збройні сили та військові організації в загальному, звертаючи увагу на зовсім новий рівень
політичних відносин з Північноатлантичним альянсом, і ми ще раз переглядаємо принципи роботи
багатьох їхніх установ, які функціонують уже десятки років та які сформували фундамент, опору для
Радянських та Російських військових планів. Я вважаю, що, перш за все, необхідно адаптувати нашу
військову політику до можливих проблем та потенційних загроз.

Під час своїх зустрічей я в деталях, а також в ширшому значенні пояснив моїм партнерам в НАТО
основні принципи та цілі збройних сил, включаючи ті принципи і цілі, які були схвалені минулого тижня
президентом Росії під час засідання Міністерства оборони у Москві.

Мені слід зазначити, що партнери беруть це до уваги значним чином, розуміючи проблеми.
Фактично, і держави НАТО, і Росія на сьогоднішній день мають одні і ті ж проблеми у військовій сфері,
а також у плануванні покращення стану збройних сил.

Я би хотів навести вам один приклад. Напевно, ви вже чули вчора, що якщо вилучити збройні
сили Сполучених Штатів із загальної кількості складу збройних сил НАТО, то їх число буде складати
приблизно 1,5 мільйони службовців. При цьому, якщо з-під контролю НАТО вилучити війська у бойовій
готовності, тільки 55000 службовців будуть працювати.

Міністри оборони країн НАТО, звичайно, не задоволені станом справ, Росія також невдоволена
тим фактом, що вона досі не є у стані повної готовності. Військові частини досі мають малу кількість
професіональних військових службовців і підрозділів, які можуть бути добре підготовленими і здатними
ефективно справлятись із задачами, щоб забезпечити безпеку країні з 10 часовими поясами та збройними
силами, число яких складає 1 мільйон.

Ми вважаємо, що це число є оптимальним і найкращим з можливих, і ми не збираємося
запроваджувати будь-які скорочення у наших військових силах. Збройні сили Росії повинні також
підвищувати свою мобільність та підготовку військових частин, призначених для різноманітних
78