Page 38 - 4918

природного та архітектурного оточення пам'яток і планування, які

склалися історично, виявлення та використання архітектурно-

художніх і містобудівних якостей пам'яток у сучасній забудові міст.

Регламентується висота нових будівель, зберігається

історичне планування, історичне співвідношення забудованих і

незабудованих просторів тощо.

3. Зона охорони історичного ландшафту встановлюється для

ділянок природного ландшафту, які зберігають історичну

характерність і мають високі естетичні якості завдяки зв'язку

пам'яток історії і культури з природним оточенням.

Межі зон визначаються з урахуванням топографії місцевості,

природних рубежів, розміщення пам'яток та умов їхнього огляду.

4. Зона охорони археологічного культурного шару

встановлюється в містах середньовіччя, що виникли до ХІХ ст., а

також на місці пізніших втрачених пам'яток (до ХVІ ст.).

5. Глибинна охоронна зона. Ця зона покликана зберегти

стійкість системи ‖геологічна основа-пам'ятка‖. У глибинній

охоронній зоні встановлюється науково обґрунтований режим
використання території та заходи зі стабілізації геологічної основи.

Розроблена класифікація охоронних зон дає можливість

визначити перелік необхідних зон та їхні оптимальні межі

стосовно до конкретного історичного містобудівного утворення.

Сьогодні у вітчизняній архітектурній науці триває процес

становлення комплексного підходу до збереження пам’яток в

історичних містобудівних утвореннях та охорони історичного

характеру міст. Суть цього підходу полягає в тому, що об’єктами

охорони повинні бути містобудівні ансамблі, історичні райони міст,

та цілі історичні міста. Важливими завданнями при формуванні

таких підходів є питання охорони та повернення містобудівних

37