Page 35 - 4918

1.4 ОХОРОНА ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ПАМ’ЯТОК МІСТОБУДУВАННЯ

Охорона та збереження пам’яток містобудування є важливою

складовою процесу вивчення історико-культурного розвитку

народу. Пам’ятки містобудування займають чільне місце у

переліку об’єктів національної архітектурно-містобудівної

спадщини.

У 1987 р. була прийнята ‖Вашингтонська хартія про охорону

історичних міст‖, яка стала підсумком більш ніж десятилітньої

роботи із вивчення проблеми збереження історичних міст на

міжнародному рівні. Головні положення цієї хартії увійшли до

пам’яткоохоронного законодавства багатьох країн світу, а

завдання охорони і збереження історичних міст стали

пріоритетними в урбаністичній науці. Зокрема, в Україні було

створено ―Список історичних поселень‖, куди внесено міста та

селища міського типу, які є найвизначнішими з огляду історико-

культурного розвитку.

Історичні села та міста України належать до історичних
населених місць. Історичне населене місце – поселення, яке

зберегло повністю або частково історичний ареал і занесене до

списку історичних населених місць України.

Історичний ареал – частина населеного місця, що зберегла

старовинний вигляд, розпланування та форму забудови, які є

типовими для певних культур або історичних періодів. У межах

історичного ареалу поселення розташовуються як окремі пам’ятки

архітектури та містобудування, так і архітектурні та історико-

містобудівні комплекси (ансамблі).

Головним аспектом на шляху до збереження та охорони

містобудівних утворень є проведення аналітичних досліджень та

34