Page 85 - 4917

яку ми вимірюємо, буде рівна саме сумі цих елементарних
нескінчених площ.
Маючи на увазі, що довжини дуг
LL?= αR (13.13)

f?f 1=βR 1,
де R – довжина полюсного важеля,
R 1- довжина обвідного важеля
знайдемо :

. (13.14)
Величину h знайдемо як функцію шляху, який проходить
мірне колесо при переміщенні з точки k в точку k 1, виражаючи
шлях в діленнях мірного колеса :
h-kk? = (m 2-m 1)d, (13.15)
де m 1, m 2 – відліки лічильного механізму в точці k і k 1
відповідно;
d – ціна ділення лічильного механізму;
kk 1 – шлях, який проходить мірне колесо при переміщенні
обвідного важеля з точки f в f 1.
При цьому, беруть до уваги, що при русі обвідного
важеля перпендикулярно до площини мірного колеса, останнє
ковзає по папері і відліки не змінюються, а при переміщенні
обвідного важеля з точки f? в f 1 відліки зменшуються.
Враховуючи, що
k?k 1=βr , (13.16)
де r=Lk=L?k?, знайдемо, що
h = (m 2-m 1)d + βr . (13.17)
Звідси величину площі S1 знайдемо з виразу:

(13.18)
і загальну площу вимірюваної фігури з виразу:

85