Page 60 - 4913

Державної казначейської служби України, або повертаються стягувачу без виконання
відповідно до пункту 2.18 глави 2 цієї Інструкції.
5.3. Примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувачі (орган
державної виконавчої служби) на підставі виконавчих документів, установлених
законами України.
5.4. За необґрунтованість примусового списання коштів, недостовірність даних,
зазначених у платіжній вимозі, стягувач несе відповідальність згідно із законодавством
України.
5.5. Для примусового списання коштів стягувач оформляє не менше ніж у трьох
примірниках платіжну вимогу за формою, наведеною в додатку 4, згідно з вимогами
щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до
цієї Інструкції та цій главі.
У реквізиті "Призначення платежу" платіжної вимоги стягувач зазначає назву,
дату видачі та номер (якщо він присвоєний) виконавчого документа. Якщо в реквізиті
"Призначення платежу" платіжної вимоги зазначено характер сум, що підлягають
списанню згідно з виконавчим документом, то платіжна вимога виконується відповідно
до пункту 2.22 глави 2 цієї Інструкції. Виконавчий документ, на підставі якого
оформлено платіжну вимогу, банку не подається.
5.6. Платіжну вимогу стягувач подає до банку, що його обслуговує, разом із
двома примірниками реєстру платіжних вимог за формою, наведеною в додатку 9 до
цієї Інструкції, реквізити якого заповнюються згідно з вимогами, що викладені в
додатку 8 до цієї Інструкції.
Банк, що обслуговує стягувача, приймає платіжні вимоги протягом 10
календарних днів з дати їх складання, а банк платника - протягом 30 календарних днів з
дати їх складання.
5.7. Якщо платник і стягувач обслуговуються в різних банках, то банк, що
обслуговує стягувача, надсилає банку платника не менше ніж два примірники
платіжної вимоги на примусове списання коштів. Крім того, стягувачу повертається не
менше ніж один примірник платіжної вимоги та реєстру платіжних вимог. Один
примірник реєстру платіжних вимог залишається в банку, що обслуговує стягувача.
5.8. Якщо стягувач сам надсилає до банку платника (відповідно до пункту 2.13
глави 2 цієї Інструкції) платіжну вимогу на примусове списання коштів, то банк, що
обслуговує стягувача, повертає стягувачу всі примірники платіжної вимоги та не менше
ніж один примірник реєстру. Примірник реєстру платіжних вимог із написом про
одержання примірників платіжної вимоги, засвідчений підписом стягувача,
залишається в банку, що обслуговує стягувача.
5.9. Банк платника приймає до виконання платіжну вимогу стягувача незалежно
від наявності достатнього залишку коштів на рахунку платника і не має права
повертати її в разі неподання стягувачем реєстру платіжних вимог.
Банк платника в платіжній вимозі не перевіряє заповнення реквізитів,
визначених в абзаці четвертому пункту 2.4 глави 2 цієї Інструкції.
Банк платника в платіжній вимозі має право робити виправлення в номері
рахунку платника, назві та коді банку платника в разі їх зміни з ініціативи банку
платника (у зв'язку з реорганізацією банку, зміною в банку правил бухгалтерського
обліку, виконанням банком вимог законодавства). Виправлення в платіжній вимозі
банк виконує відповідно до пункту 2.26 глави 2 цієї Інструкції.
5.10. У разі недостатності коштів на рахунку платника банк виконує платіжну
вимогу в межах залишку коштів згідно з главою 2 цієї Інструкції.
Часткову оплату платіжної вимоги банк оформляє меморіальним ордером, у
реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає номер і дату платіжної вимоги, яку
частково сплачено, суму, що залишилася до сплати, та повторює текст, що наведений у

60