Page 136 - 4913

якого на постійному місці експлуатації фактично не розпочаті, не знімається з обліку в
забудовника.
Джерела інформації для аудиту основних засобів:
1. Наказ про облікову політику підприємства.
2. Первинні документи з обліку основних засобів: інвентарні картки, акти
приймання-передачі, введення в експлуатацію, ліквідації, акти списання основних
засобів та ін.
3. Облікові регістри, що використовуються для відображення господарських
операцій з обліку основних засобів (журнали-ордери).
4. Акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша
документація, що узагальнює результати контролю.
5. Головна книга.
6. Звітність.

4. Методика аудиту основних засобів та інших необоротних активів
Аудит наявності і руху основних засобів складається з підготовчого, головного і
узагальнувального етапів.
На етапі підготовки до аудиту основних засобів укладається договір на
проведення аудиту основних засобів, який є основним документом, який засвідчує факт
досягнення домовленості між замовником та виконавцем перевірки: досконало
вивчають нормативну базу з питань відображення цих об'єктів у обліку та звітності.
Далі планують перевірку і здійснюють нагляд за роботою своїх асистентів.
Найважливіша складова частина планування аудиту є отримання аудитором уявлення
про фінансовий стан справ на підприємстві. Усвідомлення аудитором цього допоможе
йому визначити події, операції та заходи, які могли істотно вплинути на звітність
підприємства і зменшити ризик аудиту, який полягає в тому, що аудитор може
висловити неадекватну думку у тих випадках, коли в документах звітності є значні
перекручення.
На цьому ж етапі складають план аудиту, який розробляється настільки
детально, щоб аудитор мав можливість завдяки йому підготувати програму аудиту. У
програмі аудитор оцінює розмір ризику внутрішнього контролю та свій особистий
ризик невиявлення суттєвих помилок у звітності. який існує під час проведення
аудиторських процедур, визначає термін проведення аудиторських тестів і незалежних
процедур.
Важливим завданням на підготовчому етапі є оцінка надійності внутрішнього
контролю і внутрішнього аудиту (якщо такий є) основних засобів у клієнта. Оцінка
внутрішнього контролю основних засобів може здійснюватися за напрямами:
- перевірка наявності первинної документації на всі господарські операції з
основними засобами;
- розподіл функціональних обов'язків посадових осіб, які наділені
функціями санкціонування і які відповідають за стан і рух основних засобів:
- забезпечення належних умов запобігання і експлуатації основних засобів
на підприємстві;
- наявність необхідних дозволів керівництва на здійснення операцій з
основними засобами;
- періодичне проведення інвентаризації основних засобів;
- належне ведення інвентарного пооб'єктного обліку основних засобів:
- контроль записів у регістрах обліку руху основних засобів тощо.
Оцінивши ступінь довіри до системи внутрішнього контролю основних засобів і
можливості використання результатів роботи внутрішнього аудитора, аудитор повинен

136