Page 11 - 4913

44.3. Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів,
визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням
вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі
органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої
використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим
Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї
статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті
ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до
архіву.
44.4. Якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов'язані з предметом
перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її
результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі
документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом
строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи
судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.
44.5. У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів,
зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у
п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за
місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової
звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної
митної декларації.
Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90
календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до
контролюючого органу.
У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках,
передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до
дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим
підпунктом строків.
Електронний документообіг
Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг»
від 22 травня 2003 року № 851-IV встановлює основні організаційно-правові засади
електронного документообігу та використання електронних документів.
Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді
електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів
визначається законодавством.
Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і
перетворений електронними засобами у візуальну форму.
Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які
він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання
його змісту людиною.
Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися
електронний підпис.
Накладанням електронного підпису завершується створення електронного
документа.
Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник
документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора
або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України
«Про електронний цифровий підпис».
У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання

11