Page 22 - 4908

ничих умов, часто дає кількісні показники для розподілу
виміряних витрат енергії на компоненти енергоспоживання.
Найчастіше для цього використовують метод регресивного
аналізу і метод тестового контролю.
Метод регресивного аналізу це математичний прийом,
що ґрунтується на порівнянні кількості використаної енергії з
іншою змінною, від якої може залежати споживання енергії.
Наприклад, можна порівнювати значення місячного спожи-
вання енергії з випуском продукції підприємством за відпо-
відний місяць.
Метод тестового контролю застосовують тоді, коли де-
кілька споживачів одержують енергію від одного джерела, на
якому організовано вимірювання витрат енергії. Індивідуаль-
не споживання енергії кожним із споживачів може бути виз-
начене спостереженням за зміною загального навантаження у
випадку вимкнення і вмикання різних енергоприймачів.
Одним із основних способів визначення споживання
енергії, в якому вимірники не використовують, є оцінка спо-
живання. Спосіб застосовують у ситуаціях, коли вимірювання
енергії і її потоків лічильниками неможливе, а споживання
енергії оцінюють за параметрами і режимом роботи наявного
устаткування.
Для успішного використання способу оцінки споживан-
ня аудитор повинен знати достовірне значення коефіцієнта
завантаження устаткування та проводити перехресну пере-
вірку результатів, порівнюючи їх з відомими нормами та за-
гальним споживанням енергії. Ключовим моментом визна-
чення обсягу споживання за способом оцінки є збирання да-
них.
Після закінчення обстеження енергоспоживання на
об'єкті енергоаудитор приступає до аналізу використання
енергії. Аналіз містить таблиці, графіки і короткий коментар.
Управління ПЕР підприємства базується на результатах
аналізу паливно-енергетичного балансу (ПЕБ) на підприєм-
стві – системі показників, що характеризують кількісну
відповідність між надходженням і витратою всіх ПЕР на під-
приємстві (рис. 3.1). Чинний стандарт ДСТУ 4714 [4] регла-

20