Page 11 - 4902
P. 11

яють утворенню такої ситуації.
                   Появу терміна «національна безпека» приписують 26-му прези-
             денту США Теодору Рузвельту, який на початку XX ст. визначив її

             як сукупність умов, що надійно забезпечують національний суверені-
             тет, захист стратегічних інтересів і повноцінний розвиток суспіль-
             ства,  життя  та  здоров’я  усіх  його  громадян.  Таке  визначення
             увійшло в світову політику і науку.
                   У національній безпеці класично розрізняють три рівні: безпе-
             ка особи, суспільства і держави. Їх місце і роль досить динамічні та

             визначаються характером суспільних відносин, політичним устроєм,
             ступенем внутрішніх та зовнішніх загроз.
                   У критичні для  нації періоди може домінувати  безпека суспіль-
             ства або держави. Як правило, авторитарні та тоталітарні режими (ко-

             мандно-адміністративні  країни),  постійно  створюючи  такі  критичні
             умови, висувають на перший план безпеку держави за рахунок безпе-
             ки особи. Для демократичної ж країни безпека держави і суспільства є
             не самоціллю, а функцією забезпечення свободи та безпеки людини.
                   Так, у ст. 17 Конституції України зазначається, що «захист сувере-
             нітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної
             та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, спра-

             вою всього Українського народу», а в ст. 3 підкреслюється, що «люди-
             на,  її  життя  і  здоров’я,  честь  і  гідність,  недоторканість  і  безпека  виз-
             наються в Україні найвищою соціальною цінністю» [16]. Безпека дер-
             жави  досягається  за  наявності  ефективного  механізму  управління  та

             координації діяльності мікро- і макроекономіки, політичних сил та су-
             спільних груп, а також дієвих інститутів її захисту.
                   Безпека особи полягає у формуванні комплексу правових та мо-
             ральних норм, суспільних інститутів та установ, які надавали б змогу
             розвивати  і  реалізовувати  соціально  визначені  здібності  й  потреби
             особи, не відчуваючи протидії з боку держави та суспільства.

                   Безпека  суспільства  передбачає  наявність  суспільних  інсти-
             тутів, норм, розвинутих форм суспільної свідомості, що дають змогу
             реалізувати права і свободи всіх груп населення та протидіяти роз-
             колу суспільства.
                   Безпека  держави  (національна  безпека)  –  це  багатопланове  і

             комплексне поняття, до складу якого входять оборонна, екологічна,
             енергетична, продовольча та інші види безпеки. Однак не можна до-
             сягти будь-якого рівня військової безпеки або соціальної злагоди без
             міцної  та  ефективної  економіки,  тому  економічна  складова  наці-
             ональної безпеки є чи не найважливішою.
                   Національна безпека як система корінних, типових властивостей



                                                             .
   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16