Page 90 - 4901

9 ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА НА ПІДПРИЄМСТВІ

9.1 Загальні вимоги та критерії оцінювання
Практичну роботу виконують дистанційно і для її виконання необхідно розв’язати по три задачі
різного рівня складності. Вибір варіанта перших задач відповідного рівня складності визначають за
останньою цифрою номера залікової книжки студента, варіанта других задач за цифрою, що
розраховується як n+1, третіх як n+2.
Після розв’язку задач необхідно проаналізувати отримані результати. На титульному аркуші
обов’язково зазначити номер залікової книжки.
Написана практична робота надсилається викладачеві електронною поштою не пізніше
зазначеного терміну для перевірки. При незадовільному виконанні роботи її повертають студентові із
зауваженнями для подальшого їх опрацювання. При задовільному виконанні практичної роботи її
оцінюють за поданими нижче критеріями.
Критерії оцінювання практичної роботи
Практичне заняття загалом оцінюється у 9 балів.
Кожну задачу оцінюють: першого рівня складності у 1 бал; другого рівня складності у 2 бали.
Для позитивної оцінки необхідно розв’язати задачі, дати вичерпне пояснення.
У методичних вказівках подані приклади розв’язання типових задах. Окрім задач, у методичних
вказівках наведені тестові завдання для контролю рівня теоретичної підготовки студента.

9.2 Мета роботи
Засвоїти методичні підходи до аналізу структури витрат, калькуляції витрат, визначення витрат
за окремими статтям, розрахунків можливого зниження витрат на виробництво.

9.3 Основні теоретичні положення
Витрати – це обсяг використаних економічних ресурсів підприємства на будь-які види
економічної діяльності або реалізацію забезпечувальної функції (наприклад соціальні потреби).
Розрізняють витрати основної, операційної, звичайної та надзвичайної діяльності. Витрати основної
діяльності тісно пов’язані з поняттям собівартості.
Собівартість – це грошовий вираз частини витрат, що спрямовані безпосередньо на
виробництво та реалізацію продукції, робіт, послуг. Розрізняють: технологічну собівартість, виробничу
собівартість, собівартість реалізованої продукції, повну собівартість.
Відповідно до економічного змісту витрати групуються за економічними елементами. Елементи
витрат однакові для всіх галузей, і на їх основі складається кошторис витрат на виробництво.
Елементи витрат включають:
1. Матеріальні витрати (сировина, матеріали, комплектуючі, напівфабрикати, паливо, енергія,
тара; віднімається вартість зворотних відходів).
2. Витрати на оплату праці (всі форми основної і додаткової заробітної плати штатного і
позаштатного виробничого персоналу підприємства).
3. Відрахування на соціальні потреби (включають відрахування на соціальне страхування, у
Пенсійний фонд, Державний фонд сприяння зайнятості – величина відрахувань встановлюється у
відсотках від витрат на оплату праці).
4. Амортизацію основних засобів (амортизаційні відрахування на повне відтворення основних
засобів).
5. Інші витрати (витрати, що не належать до перелічених вище елементів; включаються
витрати на страхування майна, охорону праці, винагороду за винахідництво, оплату робіт з
сертифікації продукції, придбання ліцензій, оплату послуг зв’язку, податки та збори тощо).
Калькулювання – це обчислення собівартості одиниці продукції, робіт, послуг за статтями витрат.
Типовий склад статей для обчислення виробничої собівартості С В:
сировина та матеріали (В м);
куплені комплектуючі вироби, напівфабрикати (В к,н);
роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій (В р,п);
паливо й енергія на технологічні цілі (В п,е);
зворотні відходи (вираховується) (В зв);

89