Page 7 - 4901

ринкових умовах, особливості їх правового статусу, розрізняти види та можливості їх функціонування,
застосувати теоретичні основи підприємництва в практичній діяльності.

1.3 Основні теоретичні відомості
Підприємства є системами, але це економічні системи. Більше того, підприємства є соціально-
економічними системами.
Система – це просторово і часово поєднана сукупність спеціалізованих компонентів, що
перебувають у певних взаємозв’язках і об’єднані для досягнення конкретної мети.
Соціально-економічна система – це поєднана у просторі і часі сукупність природних та
соціальних компонентів, у процесі взаємодії яких відбувається виробництво, розподіл та споживання
матеріальних благ.
Функція системи характеризує прояв її властивостей і є способом дії системи при взаємодії із
зовнішнім середовищем.
Найважливішою функцією таких систем як підприємство, є операційна функція, тобто дії, у
результаті яких створюють продукцію, виконують роботи, надають послуги. Тому найважливішою
підсистемою підприємства є операційна система.
Операційна система – це певна система виробничої діяльності підприємства з виробництва
продукції, робіт, послуг. Операційна система реалізує свої функції через операційну діяльність.
Операційна діяльність – це основний вид діяльності підприємства, з метою здійснення якої
воно створене. Національні стандарти бухгалтерського обліку так визначають операційну діяльність:
операційна діяльність – це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не
є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.
Виробнича система складається з: продукуючої підсистеми, підсистеми забезпечення та
підсистеми управління.
Продукуюча підсистема – це підсистема, що здійснює функцію перетворення вхідних ресурсів
(сировина, матеріали, енергія, засоби праці, інформація, праця) на вихідну продукцію, роботи, послуги.
Підсистема забезпечення – це система, яка виконує необхідні функції забезпечення
безперебійної, ритмічної роботи продукуючої підсистеми на підставі інформації про стан її діяльності.
Підсистема управління підприємством – отримує від продукуючої підсистеми інформацію про
її стан та виробляє напрями і коригувальні дії для досягнення цілей підприємства та підвищення його
конкурентноздатності.
Структура виробничої системи – це сукупність її компонентів і сталих зв’язків між ними, що
забезпечує цілісність системи.
Згідно з Господарським Кодексим України підприємство – це самостійний суб'єкт
господарювання, створений компетентним органом державної влади або місцевого самоврядування,
або іншими суб'єктами господарської діяльності для задоволення суспільних та особистих потреб
шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної та іншої
господарської діяльності у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Основні напрями діяльності підприємства: виробничий, науково-дослідний і комерційний.
Виробничий включає: обґрунтування асортименту продукції, послуг, робіт та їх обсягів;
оптимізацію виробничих потужностей; формування кадрового потенціалу; забезпечення виробництва
сировинними та енергетичними ресурсами; забезпечення належного ремонтного та транспортного
обслуговування.
Науково-дослідна діяльність охоплює: науково-дослідні роботи і розробки, технологічну та
конструкторську підготовку виробництва, впровадження технічних і організаційних нововведень,
реалізацію інвестиційної політики.
Торговельна діяльність підприємства спрямована на досягнення довгострокових цілей розвитку
підприємства, всебічне вивчення смаків та бажань споживачів, активне пристосування до ринку,
виробництво продукції, яка відповідає попиту, формування попиту, стимулювання збуту.
Господарська діяльність - це діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного
виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг
вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (Ст. 3.1 ГК)
Господарську діяльність, яку здійснюють для досягнення економічних і соціальних результатів
та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

6