Page 164 - 4901

де І i – величина окремого (одиничного) критерію за і-ю функціональною складовою; d i – питома
вага значущості і-ї функціональної складової; n – кількість функціональних складових економічної
безпеки підприємства.
Розрахований таким чином інтегральний показник рівня економічної безпеки підприємства може
набувати значення від 0 до 1. Для характеристики діапазонів зміни інтегрального показника можна
використовувати відому шкалу якості Харрінгтона (табл. 16.1).

Таблиця 16.1 – Оцінка інтегрального показника рівня економічної безпеки підприємства
Кількісні значення
Якісна оцінка рівня економічної безпеки
інтегрального показника
Неприйнятний рівень 0, 1 – 0,3
Рівень, що межує з неприйнятним 0,3 – 0,4
Недостатньо добрий, але прийнятний рівень 0,4 – 0,63
Добрий і прийнятний рівень 0,63 – 0,8
Чудовий і прийнятний рівень 0,8 – 1

Оцінка інтегрального показника економічної безпеки підприємства (К еб) також може бути
здійснена за формулою
B  В  K  K  K K (16.7)
п бал 1 2 3 4
де В п – оцінна вартість підприємства з позиції економічної захищеності його капіталу, грн.; В бал –
скоригована середньорічна вартість активів підприємства, грн; К 1 – темп зміни чистих активів
підприємства; К 2 – темп зміни рівня капіталізації прибутку (за цей показник пропонується
використовувати чистий прибуток, або прибуток до оподаткування, або величину грошового потоку),
що спрямовується на розвиток підприємства внаслідок здійснення інвестиційної діяльності і визначають
за формулою (16.6); К 3 – темп зміни рівня ризику функціонування підприємства і визначають за
формулою (16.7); К 4 – темп зміни показника ліквідності балансу підприємства і визначають за
формулою (16.8).
П / Кап
K  2 2 , (16.8)
2
П / Кап
1 1
де П 1 і П 2 – прибуток підприємства у базовому та звітному періодах відповідно, грн; Кап 1 і Кап 2
– розмір капіталу підприємства у базовому та звітному періодах відповідно, грн.
РК  1 (  РЗ )
K  2 2 , (16.9)
3
РК  1 (  РЗ )
1 1
де РК 1 і РК 2 – ризиковий капітал підприємства, який перебуває у зоні ризику в базовому та
звітному періодах відповідно, (пов’язаний з ризиковими операціями), грн; РЗ 1 і РЗ 2 – ймовірність
розміру збитку розміщеного у ризиковій зоні капіталу у базовому та звітному періодах відповідно, грн.
2
1
(A  5 , 0 А  3 , 0 А 3 )
2 2 2
1
2
(П  5 , 0 П  3 , 0 П 3 )
K  2 2 2 , (16.10)
4 1 2 3
(A  5 , 0 А  3 , 0 А )
1 1 1
2
1
(П  5 , 0 П  3 , 0 П 3 )
1 1 1
3
де A 1 , А 2 , А - відповідно: найбільш ліквідні активи; активи, які можуть бути швидко
2 2 2
3
реалізованими; найменш ліквідні активи підприємства у звітному періоді, грн; A 1 1 , А 1 2 , А - відповідно:
1
найбільш ліквідні активи; активи, які можуть бути швидко реалізованими; найменш ліквідні активи
3
підприємства у базовому періоді, грн; П 1 , П 2 , П – відповідно: найбільш термінові зобов’язання;
2 2 2
короткострокові та довгострокові пасиви підприємства у звітному періоді, грн; П 1 , П 2 , П 3 
1 1 1
відповідно: найбільш термінові зобов’язання; короткострокові та довгострокові пасиви підприємства у
базовому періоді, грн.
У процесі аналізу рівня економічної безпеки підприємства порівнюють поточні значення і
значення за попередній період сукупного критерію, окремих функціональних критеріїв, визначають
частки впливу зміни стану функціональних складових на значення сукупного критерію економічної
безпеки підприємства.
163