Page 163 - 4901

національним законодавством, а з другого - аналіз ефективності заходів забезпечення такої екологічної
складової.
Силова складова економічної безпеки підприємства характеризується рівнем фізичної та
моральної безпеки співробітників, гарантуванням безпеки майна та капіталів підприємства, захистом
інформаційного середовища. Показниками, що характеризують цю складову, можуть бути: кількість
зафіксованих фізичних, моральних впливів на персонал підприємства, зафіксованих випадків крадіжок
продукції та ресурсів, навмисного пошкодження майна, зафіксованих випадків витоку інформації,
величина понесених збитків внаслідок недобросовісної конкуренції, величина попереджених збитків
внаслідок усунення вищеперерахованих загроз.
У найпростішому випадку достатньо мати диференційовану оцінку економічної безпеки за
допомогою наведеної системи показників в одній із функціональних складових. Проте якщо об’єктом
оцінки є економічна безпека підприємства загалом, її стан може бути оцінений тільки на основі
сукупності властивостей, оскільки окрема з них самостійно не може характеризувати рівень безпеки
підприємства загалом, враховуючи різноманіття її проявів, структуру і специфіку.
Тому загальний рівень економічної безпеки підприємства рекомендовано оцінювати на основі
сукупного критерію рівня економічної безпеки.
Сукупний критерій економічної безпеки підприємства – ознака або їх сукупність, на основі
яких можна зробити висновок, чи знаходиться в безпечному стані економічна діяльність підприємства.
Для визначення інтегрального показника економічної безпеки підприємства використовують
різноманітні методи комплексної оцінки різноманітних результатів господарсько-фінансової діяльності
підприємства:
метод сум, методи експертних оцінок і нечіткої логіки, метод відстаней (формула Евклідової
відстані);
різні види середніх: середню гармонійну, середню геометричну, середню квадратичну, середню
арифметичну) за умови односпрямованості впливу окремих параметрів на економічну безпеку;
інтегральні показники.
Оскільки часткові показники виражені в абсолютних і відносних величинах, а також мають різні
одиниці виміру, то здійснюють переведення розрахункових значень показників у зіставну індексну
форму із використанням методів багатомірного статистичного аналізу.
При цьому, збільшення (зменшення) значення будь-якого часткового показника розцінюється як
покращення економічної безпеки (показники-стимулятори), а відповідно зменшення (збільшення)
значення часткового показника – як погіршення (показники дестимулятори).
Перетворення показників підприємства у індексну форму здійснюється так:
– для показників, збільшення яких покращує оцінку економічної безпеки, індекс І ij
розраховується за формулою:
(X  min Xij )
ij
Х  , (16.4)
іj
(max Xij  min Xij )
тобто чим більшим є значення X ij у межах діапазону їх коливань, тим ближчим до 1 буде
величина І ij;
– для показників, зменшення яких покращує оцінку економічної безпеки, індекс І ij має такий
вигляд:
(max  Xij )
I  ij , (16.5)
іj
(max Xij  min Xij )
тобто величина І ij буде наближатись до 1 при наближенні фактичного значення X ij до min X ij.
Згідно з формулами (4.16.3, 4.16.4) за базу порівняння вибирають як мінімальні, так і
максимальні значення показників економічної безпеки досліджуваного підприємства або ж можна
використовувати аналогічні показники підприємств-еталонів при наявності відповідної бази даних.
Сукупний показник економічної безпеки розраховується на базі встановлених експертним
шляхом значень питомої ваги окремих функціональних критеріїв економічної безпеки підприємства.
Тобто сукупний критерій економічної безпеки підприємства (k ебп) розраховують за формулою:
n
k   I i d , (16.6)
ебп i
 i 1
162