Page 41 - 49

В першому випадку складний хід (2.5+3) і хід 6 можна знову

замінити еквівалентним ходом  5.2   6, 3 , тоді до точки Рп.3 будуть

примикати три одиночні ходи: прості 1 і 7 і складний  5.2   6, 3   4

(Рис.4.2). Аналогічно можна одержати третій варіант з вузловою

точкою на Рп.5 (Рис.4.2).

Для розв'язування задачі приймається перший варіант. В графах відомості

вирівнювання (Рис.4.2) записують взяті із схеми мережі вихідні дані і виміряні

величини, що необхідні для обчислення висоти Рп.3 по ходах 1 і 7. Ходи 1 і 7

замінюються одним еквівалентним з вагою, що дорівнює сумі ваг по ходах 1 і 7.

Обчислення ваг виміряних перевищень (або обчислених по них висот)

виконують за формулою (3.2).
Для розв'язання даної задачі С вигідно прийняти рівним 10.

Висоту Рп.3 одержують як середнє за вагами із відміток по ходах 1 і 7

(3.4).

Визначимо тепер довжину еквівалентного ходу, по якому можна

було б одержати висоту Рп.3 з таким же значенням і з такою ж вагою

вона одержана як середнє вагове із відміток по ходах 1 і 7. Довжину

еквівалентного ходу визначають по формулі:

С
L  , (4.1)

2 , 1 ,...і
p
2 , 1 ,...,i
де р , , ..., = р + р + ... + р і
2
1
2
1
і
(4.2)
є вагою перевищення по еквівалентному ходу.

p , p , ..., p - відповідно ваги перевищень по ходах, що складають
2
1
і
еквівалентний хід. За формулою (4.1), з врахуванням формули для

ваги, одержимо: