Page 3 - 49
P. 3

1 Лабораторна робота № 1


                      Вирівнювання полігонометричного ходу корелатним

                                                         способом


                      1.1 Послідовність виконання зщботи.

                      Урівнювання починають з підрахунку числа умов, що виникають в


               ході. Число умов знаходимо за формулою:

                                                      r   n    k ,                                                    (1.1)
               де п' - число всіх вимірів; к  - число необхідних вимірів.


                      Число всіх вимірів в полігонометричному ході складається з числа

               сторін -n  і числа кутів –(n+1) , тоді:


                                                      n   n   n   1   2 n  1.
               Число невідомих координат   буде числом вершин ходу без двох, на які


               опирається хід, помножене на 2 (абсциса і ордината), тому:

                                               k     n  1  2  2   2 n    2.

               тоді, відповідно до формули (1.1), одержимо:

                                                  r    2 n  1  2 n  2   3.
                      Тому,  число  умов  в  полігонометричному  ході  не  залежить  від


               кількості пунктів і завжди буде рівне 3. За числом умов складають три

               умовні рівняння: одне кутове (або азимутальне) і два координатні, що


               мають вигляд

                                      fv         ,   0                                                                              ) 2 . 1 (
                                             

                                                    1
                                     v  cos       v  Y    Y    f      , 0                                    ) 3 . 1 (
                                      s                     n  1          x
                                                    
                                                    1
                                     v  sin      v   X      X   f      , 0                                   ) 4 . 1 (
                                      s                      n  1           y
                                                    
               V ,V   -  поправки  в  виміряні  кути  і  лінії;  f ,            f   -нев'язки  приростків
                    
                 S
                                                                              x
                                                                                  y
               абсцис  і  ординат.  Для  визначення  f ,               f   використовують  приростки
                                                                     x   y
                x ,  y ,    обчислені          без       попереднього            урівнювання            кутів;
   1   2   3   4   5   6   7   8