Page 144 - 4899

Поелементні еколого-геохімічні карти вмісту того чи іншого елемента у компонентах
ландшафтів будують або «вручну», шляхом інтерполяції даних від одного екологічного
полігону до сусіднього, або в автоматичному режимі на ПЕОМ, користуючись програмами
SURFER, MAP INFO, TNT mips та іншими. Коефіцієнт концентрації (К с) або аномальності
хімічних елементів – це показник ступеня накопичення того чи іншого елемента на його
фоновому вмісті. Визначається К с відношенням реального вмісту в даній точці кожного
компонента довкілля до його фонового вмісту:
Сі
Кс  ,
Сф 3.2)
де С і – вміст і-того елемента в досліджуваному ландшафтному компоненті, мг/кг;
С ф – його природний фон, мг/кг;
Кс – коефіцієнт концентрації (аномальності елемента).
Користуючись базою даних із вмісту елементів, можна розрахувати коефіцієнти
концентрації елементів в окремих компонентах довкілля для усіх екологічних полігонів.
Сумарний показник забруднення (Z с або СПЗ) компонента розраховуєть за формулою
В. М. Гуцуляка [11]:
n
Z c   K c  ( n ), 1

1  i (3.3)
де n – загальна кількість врахованих хімічних елементів (сумуються значення Кс > = 1).
Сумарні показники забруднення того чи іншого компонента ландшафту характеризують
його стійкість щодо антропогенного навантаження. Якщо останнє не перевищує здатність
ландшафту до самоочищення, то виникають екологічні ситуації різної складності, які ми і
будемо оцінювати кількісно.
Користуючись базою даних з коефіцієнтів концентрації (К с) елементів та сумарних
показників забруднення (Z с), ми побудували карти розподілу цих параметрів на території
досліджуваного району.
Після виконання усіх цих процедур можна будувати еколого-геохімічні карти сучасного
екологічного стану тої чи іншої території. Але для того щоб здійснити таку роботу, необхідно
послідовно дослідити усі 10 компонентів довкілля, тобто виконати екологічний аудит, алгоритм
якого виглядає таким чином:

Тсф Тсф Тсф Тсф Тсф Тсф Тсф Тсф Тсф
Ep  f , , , , , , , , ),
ЛТ ГФ ГМ ГД АТ ПД ФС ЗС ДС (3.4)

де Ер – екологічна ситуація на території району, ЛТ, ГФ, ГМ, ГД, АТ, ПД, ФС, ЗС, ДС –
природний стан літосфери, геофізсфери, геоморфосфери, гідросфери, атмосфери, педосфери,
фітосфери, зоосфери, демосфери,
Тсф – техногенний вплив на компоненти геоекосистеми,
Тсф = f (BM, ПС, МД, НФ, РР…та ін.), (3.5)
де ВМ – важкі метали;
ПС – пестициди;
МД – мінеральні добрива;
НФ – нафтопродукти;
РР – радіоактивні речовини та ін.
Комплексні (сумарні, синтетичні, інтегральні) карти сучасної екологічної ситуації як
результат екологічного аудиту складаються шляхом геоінформаційного (комп’ютерного та
картографічного) моделювання – накладання покомпонентних карт, які є результатом інтеграції
поелементних еколого-геохімічних карт (рис. 3.49).
Ця розроблена нами система є геоінформаційною постійно діючою динамічною
багатокомпонентною комп’ютеризованою системою екологічної безпеки, яку можна
використовувати для екологічної оцінки будь-якої території.
146