Page 143 - 4899

Визначення сучасної екологічної ситуації – екологічний аудит
Для виконання поставленнго перед нами завдання необхідно провести екологічний аудит
досліджуваної території [1, 2, 11, 14-16, 21, 28, 30, 34, 39]. Екологічний аудит – це визначення
сучасної екологічної ситуації на певній території або об’єкті, тобто це сама основа, початок
екологічного дослідження, коли ми «знімаємо» нульовий екологічний фон, від якого
починається відлік наступних його змін. Як же ми оцінюємо кількісні зміни в екологічному
стані ландшафтів та його компонентів?
Для цього використовують запропоновані В. Г. Гуцуляком [11] коефіцієнти концентрації,
кларки концентрації, сумарні показники забруднення та інші параметри. Розрахунки цих
кількісних показників дозволяють оцінити екологічні зміни довкілля, які поділяються на вісім
екологічних станів. Звичайно ж, це можливо виконати, якщо перед тим ми провели польові
експедиційні дослідження, відібрали проби ґрунтів, поверхневих, ґрунтових і підземних вод,
атмосферного повітря, донних відкладів, дощу і снігу, рослинності. Проаналізувавши ці проби
на вміст у них основних забруднювачів, побудувавши відповідні бази даних, можна приступати
до оцінювання екологічного стану (див. розділ четвертий).
У кожному компоненті ландшафту (ґрунтах, воді, повітрі і т.д.) можна знайти велику
кількість різних хімічних елементів, які до певних концентрацій не є шкідливими для людини, а
навіть корисними, необхідними. Середній вміст елементів у земній корі (літосфері) називають
кларком. Такі ж кларки розраховані для ґрунтів, вод і т. д. Але в кожному регіоні, залежно від
геологічної будови, типу ґрунтів, географічної зональності та інших чинників, будуть свої,
характерні тільки для цього регіону, середні вмісти того чи іншого елемента. Такий середній
вміст називають регіональним фоном. Він може бути більший за кларк, а може бути і менший.
Таким чином, тільки ті вмісти елементів, які перевищують кларк, а потім і фон, можуть
бути аномальними, а отже і шкідливими для нормального розвитку геоекосистем. Якщо ж вміст
того чи іншого елемента в досліджуваному районі перевищує гранично допустимі концентрації
(ГДК), то цей елемент стає токсичним, тобто шкідливим для організму людини.
Аномальний міст Са визначається за формулою:
Са = С і – С ф – С к, (3.1)
де С і – вміст елемента в досліджуваному компоненті ландшафту;
С ф – його природний фон;
Ск – кларк елемента.
Кларки елементів нам відомі [16], а фон треба розрахувати, виходячи із конкретного
фактичного матеріалу.
При екологічних дослідженнях того чи іншого району визначають оптимальну мережу
екологічних полігонів, на яких відбираються проби з відповідних природних середовищ. Після
аналізів для кожної точки маємо конкретні дані з вмісту хімічних елементів або бази даних.
Мережу екологічних полігонів для екологічного аудиту треба визначати таким чином, щоб були
охоплені усі ландшафти кількома точками відбору проб залежно від масштабу карти.
Оптимальною вважають мережу, де відстань між полігонами складає в середньому 1 см на
карті.
Розрахунки фонового вмісту того чи іншого елемента в тому чи іншому середовищі
виконують за запропонованим нами розрахунково-графічним методом [16] шляхом групування
вмісту елементів за характерними їх інтервалами. По кожному інтервалу враховують середній
вміст x в своїй групі. Фоновий вміст С ф – це такий, що характеризує не менше ніж 2/3 або
66,6 % проб з мінімальним вмістом. Фон розраховують як суму середніх вмістів елемента не
менш як у 66,6 % проб, поділену на кількість цих проб. На еколого-геохімічну карту
розповсюдження того чи іншого елемента в конкретному середовищі виносяться ізолінії його

рівних концентрацій (ізоконцентрати – ік), які повинні відповідати середньому вмісту x
елемента в кожному характерному інтервалі. Тобто ізолінії концентрацій елементів на картах
проводять не довільно, як іноді можна бачити на геохімічних картах, а тільки через характерні
інтервали. Тоді ізолінії будуть передавати характер розповсюдження елемента в середовищі
довкілля. Це обґрунтовується характером розподілу вмістів того чи іншого елемента в своїх
інтервалах.
145