Page 15 - 4891

Рисунок 2.1 – Позначення на схемі річкового басейну
(довжини бассейну - L б, максимальна ширина - В max та лінії,
що з’єднує витік і гирло найдовшої притоки - L’ (для
визначення коефіцієнту звивистості цієї притоки)).

3 Довжина головної річки (L, км) та довжина трьох
найбільших її приток визначається за допомогою курвіметра.
Перераховується в натуральну величину згідно з масштабом
карти.
Коефіцієнт звивистості річки К зв визначається як
відношення довжини річки (L) до довжини прямої, яка з’єднує
витік і гирло (L’). Якщо річка кардинально змінює напрямок
своєї течії (наприклад, р.Чорна Тиса до м. Рахова у верхів’ї
тече спочатку на схід, потім на південь), то L’ замінюється
ламаною, відрізки якої будуть з’єднуватись у місцях основних
вигинів русла:
К зв = L / L’ (2.4)
2
4 Густина річкової мережі (Д, км/км ) виражає ступінь
насиченості території водотоками і дорівнює довжині всієї

14