Page 7 - 4889

зовсім означає, що за кожну секунду розпадається A ядер.
Тільки в середньому щосекундно розпадається N ядер, але
існує кінцева вірогідність того, що за секунду розпадеться
інша кількість ядер. Тому при вимірюванні активності
джерела не можна вважати виміряну величину сталою.
Статистичний характер явищ, що розглядаються в
ядерній геофізиці, приводить до своєрідних випадкових
похибок вимірювань, що називаються статистичними
похибками, вивчення яких складає основу даної роботи.
Статистичний підхід до явищ і процесів вимірювань
характерний для ядерної геофізики. Статистичні похибки
вимірювань залежать не тільки від недосконалості
вимірювальних приладів, а й від імовірнісного характеру
самої вимірюваної величини. Статистичні похибки викликані
флуктуацією (відхиленням) вимірюваної величини від
середнього значення. Флуктуація – наслідок дискретної,
атомарної структури речовини і проявляється більш різко,
якщо з меншим числом часток маємо справу. При
вимірюванні невеликого числа часток флуктуація є основним
джерелом похибок. Функція розподілу можливих флуктуацій
описується формулою Пуассона

n
N  N
( P N )  e , (1.1)
N !

де (P N ) - вірогідність розпаду N атомів; N  t  - середнє
число атомів, які розпадаються за час t ;  - середнє число
атомів, які розпадаються за одиницю часу.

Дисперсія числа атомів даного радіонукліда, які
розпадаються за деякий проміжок часу, дорівнює середньому
числу атомів, які розпадаються, за цей проміжок часу

Д ( N )  N . (1.2)

Надалі будемо говорити не про число атомів, які
розпадаються, а про число зареєстрованих часток або гамма-
5