Page 7 - 4888

зовсім означає, що за кожну секунду розпадається A ядер.
Тільки в середньому щосекундно розпадається N ядер, але
існує кінцева вірогідність того, що за секунду розпадеться
інша кількість ядер. Тому при вимірюванні активності
джерела не можна вважати виміряну величину сталою.
Статистичний характер явищ, що розглядаються в
радіоекології, приводить до своєрідних випадкових похибок
вимірювань, що називаються статистичними похибками,
вивчення яких складає основу даної роботи. Статистичний
підхід до явищ і процесів вимірювань характерний для
радіоекології. Статистичні похибки вимірювань залежать не
тільки від недосконалості вимірювальних приладів, а й від
імовірного характеру самої вимірюваної величини.
Статистичні похибки викликаються флуктуацією
(відхиленням) вимірювальної величини від середнього
значення. Флуктуація – наслідок дискретної, атомарної
структури речовини і проявляється більш різко, якщо маємо
справу з малою кількістю часток випромінювання. При
вимірюванні невеликого числа часток флуктуація є основним
джерелом похибок. Функція розподілу можливих флуктуацій
описується формулою Пуассона
N N  N
P ( N )  e , (1.1)
N !

де P ( N ) - вірогідність розпаду N атомів; N - середня
кількість атомів, які розпадаються за час t .

Дисперсія числа атомів даного радіонукліда, які
розпадаються за деякий проміжок часу, дорівнює середньому
числу атомів, які розпадаються за цей проміжок часу

Д ( N )  N . (1.2)

Надалі будемо говорити не про кількість атомів, які
розпадаються, а про число зареєстрованих часток або гамма-
квантів, що дозволяється за умови 100% ефективності
лічильника.
6