Page 50 - 4884
P. 50
різноманітні прожекти досягнення мовної єдності людства. Всі вони виявлялися утопіями,
а спроби їх примусового впровадження призводили до духовних втрат і ставали
вираженням національного гніту. Нині людство шукає інших підходів до цієї проблеми. В
основу пошуків має бути покладений принцип, прийнятний для всіх. Він є. Це – принцип
абсолютної самоцінності кожної мови і кожної культури, відповідно до абсолютної
самоцінності кожної людини і кожного народу. Коли користування рідною мовою стає не
єдино природним поводженням, виявом життєвої необхідності й доцільності, а справою
патріотизму та його ознакою, – це засвідчує дуже небезпечний ступінь виродження
суспільства. Змінити ситуацію можна не закликами полюбити рідну мову, а змінивши
обставини. Роль законів важлива, проте лише постільки, поскільки вони допомагають
змінювати обставини.
(За І. Дзюбою; 170 сл.)
Піонер на ниві електроніки
Втілення ідеї дальнобачення – спільне колективне дітище багатьох учених і
радіоентузіастів різних країн. Та вперше у світі створити повністю електронну систему
передачі на відстань рухомого зображення і, крім того, навіть здійснити його практичну
трансляцію пощастило лише Борисові Грабовському – сину поета Павла Грабовського.
1924 року він винайшов пристрій, що став основою передавальної телевізійної трубки,
учений змусив промінь рухатися поверхнею надчутливої металевої пластинки, на яку
проектувалося зображення. Незабаром наш земляк та його друзі отримали вітчизняний, а
потім – міжнародний патент на винахід. Минув час, і шістдесятирічний учений, на
превеликий подив, читає в книжці Уїлсона, яка, можливо, потрапила йому до рук
випадково, про те, що винахід, зроблений ним раніше, немовбито здійснили американці!
Обурений несправедливістю, він розпочинає боротьбу, захищаючи не стільки особисту
славу, скільки пріоритет вітчизняної науки й техніки. Крапку в суперечках про авторство
винаходу телебачення поставила ЮНЕСКО – спеціалізована організація ООН із питань
науки, освіти, культури: вона юридично визнала першість за Борисом Грабовським.
(151 слово)
Гонитва за новизною набуває кумедного звучання, особливо коли йдеться про
всілякий мотлох. Якщо торік ви купили кавоварку, можете бути певні, що володієте
справжнім музейним експонатом. Адже після неї вже виготовили нову, з фільтром, який
постійно вимивається, зі спеціальною пластиною-нагрівачем, що контролюється
термостатом і підтримує каву гарячою, з особливим пристроєм, який може змолоти каву
просто перед уживанням. Тож ви маєте лише дві можливості бути на рівні: не купувати
кавоварки взагалі, чекаючи, доки не з’явиться її нова, вдосконалена модель, або щороку
продовжувати їх купувати, перетворившись врешті-решт на колекціонера кавоварок.
І там, де я кажу «кавоварка», ви абсолютно спокійно можете поставити назву будь-
якого апарата чи пристрою. До автомобіля, який торік дістав передню незалежну підвісну
ресору, цього року додали двоконічні ресори, телескопічні амортизатори, подвійне
обслуговування гальм, сервогальма, лічильник обертів, галогенні фари, полімерні шини. І
так можна продовжувати до нескінченності!
Хоча ми покликані шукати в собі силу, щоб кожен винахід, як і кожну поразку,
перетворити на стимул. Підраховано, що з того часу, як тисяча вісімсот п’ятдесят сьомого
року було зроблено першу нафтову свердловину, для відкриття кожної наступної
організовували двісті сорок одне буріння. А хіба життя менш тверде, ніж земля? І хіба
шукачеві щастя має частіше посміхатися доля, ніж шукачеві чорного золота? Якби
бурильники так само швидко опускали руки, як деякі студенти під час сесії, то й досі
всюди їздили б машини, навантажені мріями або вугіллям.
50