Page 49 - 4884
P. 49

ДОДАТОК А

                                                     Тексти для диктантів

                                                          Українська нафта

                        Промислові  видобутки  нафти  в  Галичині  розпочалися  в  кінці  XVIII  ст.  на
                  Дрогобиччині, на території села Нагуєвичі – батьківщині Івана Франка.
                        Основною перешкодою у використанні нафти була складність пізнання її хімічного
                  складу,  а  також  розробка  методів  виготовлення  з  неї  корисних  продуктів.  Тепер  ці
                  продукти добре всім відомі: бензин, гас, парафін, асфальт тощо.
                        Пізніше  видобуток  нафти  та  озокериту,  тобто  гірського  воску,  розпочався  в
                  промисловій  столиці  краю  –  Бориславі.  Коли  для  телеграфного  зв’язку  між  Європою  і
                  Північною Америкою по дну Атлантичного океану прокладали кабель, для захисту його
                  від солоної води застосовували саме бориславський озокерит. Спеціалісти не помилилися
                  у своїх передбаченнях: озокеритова оболонка виявилася надійною.
                        У  зв’язку  з  розвитком  гірництва  в  кінці  XIX  ст.  розгорнулося  будівництво  доріг,
                  мостів,  залізниць.  Одна  з  найперших  віток  розгалуження  залізниці  Львів–Відень  була
                  прокладена до Борислава, пов’язавши його зі Львовом.
                        Нафтовий  промисел  Борислава  був  одним  із  найперших  у  світі,  отже,  на  його
                  матеріалах розвивалася нафтова наука.

                                                                                           ( Г. Бойко; 146 слів)

                                                     Учений світової слави

                         Іван  Фещенко-Чопівський  –  видатний  фахівець  у  галузі  фізики  металів.  Постать
                  цього вченого та політичного діяча настільки масштабна, що, без сумніву, могла б стати
                  предметом серйозного дослідження. Закінчивши хімічне відділення Київської політехніки,
                  Іван  став  інженером-технологом.  Після  складання  іспитів  на  звання  ад’юнкта  з  метою
                  закінчення науково-дослідної роботи він вирушив у тривале відрядження до Німеччини,
                  Франції  та  Італії.  Проте  напочатку  першої  світової  війни  науковець  повертається  до
                  Києва. У лютому 1918 року Івана було призначено міністром торгівлі й промислу в уряді
                  Української Центральної Ради. У період Гетьманщини за гостру критику діяльності уряду
                  він  потрапляє  до  в’язниці.  З  постанням  Директорії  Фещенко-Чопівський  стає  міністром
                  народного  господарства.  Після  завершення  українських  визвольних  змагань  Фещенко-
                  Чопівський повертається до наукової роботи. Він очолює кафедру металографії Гірничої
                  академії у Кракові. Діяльність вченого має міжнародний резонанс. Його обирають членом
                  науково-технічних  товариств  Англії,  Німеччини,  США.  Він  очолює  польські  державні
                  делегації на міжнародних конгресах у Бельгії, Франції, Швеції. Професор Іван Фещенко-
                  Чопівський  –  автор  140  блискучих  наукових  праць.  Понад  30  робіт  він  опублікував
                  українською мовою у Львові, Києві та Харкові. Учений виховав цілу плеяду українських
                  металознавців.
                                                                                    (За Ю. Головачем; 175 сл.)

                                                       Мова і суспільство

                         Роль мови як засобу спілкування між людьми в нас абсолютизується. Насправді ж
                  мова – явище незмірно глибше й важливіше. У мові концентрується сама сутність буття
                  людини  та  історичного  буття  народу.  Це  переконливо  довели  філософія,  психологія,
                  соціолінгвістика. Звідси цінність мови як основи самовизначення людини й народу. Певна
                  річ,  людська  думка  шукала  виходу  з  лабіринту  мовних  проблем.  Пропонувались


                                                                49
   44   45   46   47   48   49   50   51   52   53   54