Page 49 - 4884
P. 49
ДОДАТОК А
Тексти для диктантів
Українська нафта
Промислові видобутки нафти в Галичині розпочалися в кінці XVIII ст. на
Дрогобиччині, на території села Нагуєвичі – батьківщині Івана Франка.
Основною перешкодою у використанні нафти була складність пізнання її хімічного
складу, а також розробка методів виготовлення з неї корисних продуктів. Тепер ці
продукти добре всім відомі: бензин, гас, парафін, асфальт тощо.
Пізніше видобуток нафти та озокериту, тобто гірського воску, розпочався в
промисловій столиці краю – Бориславі. Коли для телеграфного зв’язку між Європою і
Північною Америкою по дну Атлантичного океану прокладали кабель, для захисту його
від солоної води застосовували саме бориславський озокерит. Спеціалісти не помилилися
у своїх передбаченнях: озокеритова оболонка виявилася надійною.
У зв’язку з розвитком гірництва в кінці XIX ст. розгорнулося будівництво доріг,
мостів, залізниць. Одна з найперших віток розгалуження залізниці Львів–Відень була
прокладена до Борислава, пов’язавши його зі Львовом.
Нафтовий промисел Борислава був одним із найперших у світі, отже, на його
матеріалах розвивалася нафтова наука.
( Г. Бойко; 146 слів)
Учений світової слави
Іван Фещенко-Чопівський – видатний фахівець у галузі фізики металів. Постать
цього вченого та політичного діяча настільки масштабна, що, без сумніву, могла б стати
предметом серйозного дослідження. Закінчивши хімічне відділення Київської політехніки,
Іван став інженером-технологом. Після складання іспитів на звання ад’юнкта з метою
закінчення науково-дослідної роботи він вирушив у тривале відрядження до Німеччини,
Франції та Італії. Проте напочатку першої світової війни науковець повертається до
Києва. У лютому 1918 року Івана було призначено міністром торгівлі й промислу в уряді
Української Центральної Ради. У період Гетьманщини за гостру критику діяльності уряду
він потрапляє до в’язниці. З постанням Директорії Фещенко-Чопівський стає міністром
народного господарства. Після завершення українських визвольних змагань Фещенко-
Чопівський повертається до наукової роботи. Він очолює кафедру металографії Гірничої
академії у Кракові. Діяльність вченого має міжнародний резонанс. Його обирають членом
науково-технічних товариств Англії, Німеччини, США. Він очолює польські державні
делегації на міжнародних конгресах у Бельгії, Франції, Швеції. Професор Іван Фещенко-
Чопівський – автор 140 блискучих наукових праць. Понад 30 робіт він опублікував
українською мовою у Львові, Києві та Харкові. Учений виховав цілу плеяду українських
металознавців.
(За Ю. Головачем; 175 сл.)
Мова і суспільство
Роль мови як засобу спілкування між людьми в нас абсолютизується. Насправді ж
мова – явище незмірно глибше й важливіше. У мові концентрується сама сутність буття
людини та історичного буття народу. Це переконливо довели філософія, психологія,
соціолінгвістика. Звідси цінність мови як основи самовизначення людини й народу. Певна
річ, людська думка шукала виходу з лабіринту мовних проблем. Пропонувались
49