Page 127 - 4881

винами (іонами) в ультрафіолетовій (УФ), видимій чи інфра-
червоній (ІЧ) частинах спектру;
г) атомно-абсорбційний метод аналізу – ґрунтується на
вимірюванні поглинання монохроматичного світла атомами
речовин, що знаходяться в газоподібному стані.
2. Нефелометричний метод аналізу – ґрунтується на
вимірюванні інтенсивності розсіяного світла (вимір віддзерка-
леного потоку світла); застосовується для неоднорідних сис-
тем.
3. Турбодиметричний метод аналізу – ґрунтується на
вимірюванні каламутності системи, що зумовлена розсію-
ванням світла завислими речовинами (вимір у потоці світла,
що проходить); застосовується для аналізу суспензій, емуль-
сій, каламутних розчинів.
4. Рефрактометричний метод аналізу – ґрунтується на
вимірюванні показника заломлювання світла розчином.
5. Люмінесцентний метод аналізу – ґрунтується на
вимірюванні випромінювання, що з’являється в результаті
виділення надлишку енергії збудженими атомами аналізованої
речовини.
6. Емісійний спектральний метод аналізу – ґрунту-
ється на дослідженні світла, що випромінюється газоподіб-
ними атомами речовини.
9.4.1 Фотометричний метод аналізу
Фотометричний метод аналізу має поширене застосу-
вання для визначення концентрації речовин (іонів) у воді чи
інших розчинниках. Він грунтується на вимірюванні інтенсив-
ності поглинання електромагнітного випромінювання різних
ділянок спектру однорідною системою і об’єднує під єдиною
назвою методи 1 а-в.
Головними характеристиками електромагнітного випро-
мінювання є довжина хвилі (  ), частота коливання ( ) та
енергія (Е). Електромагнітні випромінювання різної довжини
хвилі (коливань) складають електромагнітний спектр. Залежно
-9
від довжини хвилі (  , нм = 10 м) розрізняють такі діапазони
електромагнітного спектру: ультрафіолетовий (УФ) – 200-
125