Page 37 - 4864

Такий механізм утворення ковалентного зв'язку
називається донорно-акцепторним. У нашому прикладі
донором електронної пари є атом азоту, а акцептором —
іон водню (він має вільну орбіталь).
Донорно-акцепторний механізм утворення
ковалентного зв'язку спостерігається в комплексних
сполуках, тобто сполуках, до складу яких входять
комплексні іони [Аg (NН 3) 2] тощо.
Валентні електрони - це електрони, які беруть
участь в утворенні хімічних зв'язків.
У елементів головних підгруп валентні електрони
містяться на s- і р-орбіталях зовнішнього енергетичного
рівня. У елементів побічних підгруп валентні електрони
знаходяться на s-орбіталі зовнішнього рівня та на d-
орбіталях передостаннього рівня (у d-елементів) або на f-
орбіталях третього від кінця рівня (в лантаноїдів і
актиноїдів).
Сполуки, які утворюються з іонів, називаються
іонними. Зв'язок між іонами — це іонний зв'язок.
Іонний зв'язок виникає за рахунок
електростатичного притягання протилежно заряджених
іонів, які утворилися внаслідок процесів окислення та
відновлення атомів.
Водневий зв'язок — це трицентровий зв'язок типу
X—Н—Y, який виникає через атом водню між двома
електронегативними атомами X та Y (найчастіше
атомами фтору Р, кисню О та азоту N).
Металічний зв'язок — це багатоцентровий зв'язок,
який існує у металах та їх сплавах між позитивними
іонами та валентними електронами, що є спільними для
усіх іонів.
Валентність — це здатність атома певного
елемента приєднувати певне число атомів інших
елементів.
Валентність елемента визначається числом
спільних електронних пар, які зв'язують атом даного
37