Page 53 - 4860

Адаптери другого покоління, як правило, поставлялися з
драйверами, що працювали як у стандарті NDIS (специфікація
інтерфейсу мережевого драйвера), розробленому фірмами
3Com і Microsoft і схваленому IBM, так і в стандарті ODI
(інтерфейс відкритого драйвера), розробленому фірмою
Novell.
У мережевих адаптерах третього покоління реалізована
конвеєрна схема обробки кадрів. Вона полягала в тому, що
процеси прийому кадру з оперативної пам’яті комп’ютера і
передачі його в мережу поєднувалися в часі. Таким чином,
після прийому декількох перших байтів кадру починалася їх
передача. Це істотно (на 25-55 %) підвищувало
продуктивність ланцюжка оперативна пам’ять – адаптер –
фізичний капал – адаптер – оперативна пам’ять.
Мережевий адаптер третього покоління здійснював
самоналаштування шляхом аналізу робочого середовища, а
також методом розрахунку, без участі адміністратора мережі.
Самоналаштування забезпечувало максимально можливу
продуктивність для конкретного поєднання продуктивності
внутрішньої шини комп’ютера, його системи переривань і
системи прямого доступу до пам’яті.
Адаптери третього покоління базуалися на
спеціалізованих інтегральних схемах (ASIC), що підвищувало
продуктивність і надійність адаптера при одночасному
зниженні його вартості. Компанія 3Com назвала свою
технологію конвеєрною обробкою кадрів Parallel Tasking, інші
компанії також реалізували схожі схеми в своїх адаптерах.
Підвищення продуктивності каналу “адаптер-пам'ять”
дуже важливе для підвищення продуктивності мережі в
цілому, оскільки продуктивність складного маршруту обробки
кадрів, що включає, наприклад, концентратори, комутатори,
маршрутизатори, глобальні канали зв’язку і т. п., завжди
визначається продуктивністю найповільнішого елементу
цього маршруту. Отже, якщо мережевий адаптер сервера або

52