Page 103 - 4860

межі підмережі. Крім того, маршрутизатори використовують
мережеву інформацію для:
- забезпечення безпеки (маршрутизатори можуть
працювати, виконуючи правила типу “не пропускати пакети
мережі №3 в мережу №2”);
- управління каналами віддаленого доступу (“не
передавати файли по каналах у робочий час”);
- підвищення якості обслуговування (“вважати транзакції
більш пріоритетними, ніж обмін файлами”).
Маршрутизатори здатні фільтрувати вхідні та вихідні по-
відомлення за багатьма критеріями: протоколами, типами
кадрів, адресами. Їх використання виправдане навіть у
мережах intranet.
Більшість мереж – це суміш різноманітних технологій:
Ethernet, Token Ring або FDDI, крім того, можуть також
використовуватися Х.25, Frame Relay або виділені лінії. Тому
маршрутизатори не лише передають пакети між мережами, а й
виконують роль конверторів, здійснюючи трансляцію
різноманітних форматів пакетів. Крім того, більшість мереж
застосовують маршрутизовані (routable) і немаршрутизовані
(non routable) протоколи. Такі протоколи, як IP, IPX, DEC net,
є маршрутизованими, оскільки вони використовують
ієрархічну систему адресації, тоді як, наприклад, протокол
LAT - лише МАС-адреси.
Таким чином, більшість сучасних маршрутизаторів
підтримують багатопротокольну маршрутизацію і водночас
забезпечують функції прозорого мосту.
Завдяки структуризації можливостей управління
“широкомовним” трафіком багатопротокольні
маршрутизатори дозволяють поширювати мережі далеко за
межі можливостей, що надаються мостами. Однак будь-яка
перевага має свою ціну - кожний порт маршрутизатора і
кожна станція у мережі повинні бути ретельно сконфігуровані
з коректними мережевими адресами. Некоректні адреси

102